У Львові відбувся V Міжнародний фестиваль архітектури та мистецтв ВЕЖА. Щороку напередодні Міжнародного дня архітектора він збирає представників цієї професії та суміжних галузей. Війна, вочевидь, наклала відбиток на всі актуальні для української архітектури теми: як зберегти пам’ятки під час бомбардувань, наскільки змінилися вимоги до проєктування, як зберегти для країни молодь, котра має відбудовувати повоєнні міста. Іноземні учасники фестивалю засвідчили небачену цікавість, з якою світ сьогодні дивиться на Україну. «Європейці сьогодні бачать українців, як титанів чи напівбогів, які тримають небо. Це лестить, але це нас відокремлює від інших. Але ми — частина спільноти. Ми будуємо, вигадуємо, досліджуємо. Ми — європейці», — пояснює історикиня та дослідниця дизайну Лариса Цибіна, кураторка українського павільйону на Лондонській Бієнале Дизайну.

«Зараз в Україні будуються пам’ятки архітектури»

Під час неодноразових обстрілів Львова російська ракета 6 липня потрапила у будинок 1930-х років — пам’ятку архітектури. Загалом по Україні пошкоджено вже більше 600 об’єктів культурної спадщини. Це погіршує і без того критичну ситуацію зі збереженням пам’яток — від старовинних кам’яниць до будівель радянської доби. Але пощастило тим, які знайшли нове «покликання».

Дві з таких пам’яток стали локаціями фестивалю — перший день відбувся у «Пороховій вежі», другий — у Свірзькому замку. Обидва були фортифікаційними спорудами ще з Середньовіччя. Обидва зараз стали культурно-мистецькими центрами — набули нову функцію й залишаються в центрі уваги своїх громад. В той же час визначні, але забуті будівлі руйнуються, перебудовуються, нищаться, і не тільки російськими ракетами.

«Коли європейські колеги приїздять в Україну, вони не цікавляться давніми історичними об’єктами — в них такого повно, і воно в набагато кращому стані. Їх цікавить саме модернізм, пам’ятки XX сторіччя, бо в них такого немає», — пояснює дизайнерка, співзасновниця Savekyivmodernism Ольга Терефеєва.

Продюсер, автор історичних проектів каналу «1+1» Акім Галімов проводить тему знищення росіянами культурної спадщини в далеке минуле — за його словами, багато маєтків більшовицька влада руйнувала через те, що ними володіли місцеві дворяни. В той же час, як в одній з садиб Полтавщини, зберегли триумфальну арку, яку пан збудував на честь візиту московського царя. «Така політика допомагає росіянам, хоч монархістам, хоч більшовикам, підтримувати міф, що тут немає нічого українського, тільке російське. Але вони ж самі все знищили», — вважає Галімов.

Український художник, архітектор, дослідник, доктор архітектури Олег Рибчинський закликає не забувати і про сучасні будівлі: «Деякі з них теж є пам’ятками архітектури, просто ми про це ще не знаємо. Їм бракує нарації. Але пройде час, вона з’явиться, з’являться смисли навколо неї».

В Україні будують багато, але пріорітети — інші

Сучасна архітектура, як не дивно для тих же європейців, розвивається попри війну. На фестивалі презентували багато об’єктів, вже побудованих, чи тих, що будуються. Переможці та фіналісти конкурсу Rebuild Ukraine Анастасія Калініченко, Олександр Філь, Гліб Семякін розповіли про найцікавіші проєкти відбудови будинків на Північній Салтівці в Харкові. Архітекторка, дизайнерка Вікторія Якуша презентувала проєкт нового музею Марії Примаченко на Київщині — колишній знищили росіяни.

Найактивніше зараз будують на Львівщині — один з співзасновників фестивалю, архітектор Богдан Гой разом з польським архітектором Алеком Яніцьким задіяні в проєктуванні в Стрию медичного центру реабілітації осіб, постраждалих від війни.

«Ринок змінився: раніше потрібні були заклади сфери послуг і багатоквартирне житло. Сьогодні найактуальніші помешкання для ВПО, об’єкти для військових, ветеранів, центри лікування ПТСР тощо, — перелічує архітектор. — Змінилися пріорітети: об’єкт має бути безпечним, економічним, практичним, швидким в зведенні. Важливе питання енергоносіїв, бо від газу зараз відмовляються, на електрику покладатися ненадійно, тому треба шукати альтернативи».

Молодь має бачити перспективу

Важливою складовою фестивалю став діалог молоді з досвідченими фахівцями. Так, для студентів й молодих спеціалістів провели два воркшопи. Під час проєкту «Зелені легені Львова» його учасники дослідили територію винниківського лісопарку, розробили декілька стратегій його збереження й розвитку. «Насправді, вийшло дуже непогано, — вважає архітекторка, директорка Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова Вежа» Ангеліна Єфименко. — Часто такі проєкти розробляються надалі, стають дипломними роботами, основою для подальших більших досліджень, містобудівних програм».

Другий воркшоп був присвячений архітектурній фотографії — його проводив відомий в Європі архітектурний фотограф Йохан Зердун (Yohan Zerdoun) з Німеччини. Воркшоп складався з теоретичної і практичної частин — учасники провели фотосесію однією з найцікавіших нових будівель Львова — комплекса Монастиря Отців Оріоністів. Сам т’ютор залишився дуже задоволений: «Для мене було честю поділитися своєю роботою, пристрастю та знаннями з українськими архітекторами та фотографами, — зізнався Йохан Зердун. — Їхні ентузіазм і знання були присутні постійно».

Загалом, в фестивалі брали участь архітектори з України, ОАЕ, Польщі, Франції, Німеччини, Італії, Чехії, Іспанії. Це — набагато більше, ніж в минулому році. Й, загалом, фестиваль став більш масштабним, міждисциплінарним і відкритим для широкого загалу.

«Зараз навколо кожної події точаться дискусій: чи на часі чи ні? Але ми ризикнули й переконалися — без таких заходів професія не розвивається, — вважає архітектор, голова Львівської спілки архітекторів Микола Шеремета. — Найбільш важливо це для молоді. Ми не маємо втратити її потенціал, молодь має бачити, для чого вона вчиться, працює. Інакше можна подумати, що все завмерло в Україні, й треба їхати або змінювати професію. І тоді в нас через декілька років відбудовувати країну будуть іноземні архітектори. Але зараз фах титаничними зусиллями спільноти відбудувався, українці помітні в світ архітектури. Треба не втрачати це».

Ресурси фестивалю «ВЕЖА»
Сайт
Facebook-сторінка
Instagram-сторінка

Facebook-сторінка Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова ВЕЖА»

Facebook-сторінка Культурно-мистецького центру «Замок СВІРЖ»

Мета фестивалю ВЕЖА — об’єднати та надихнути!

Ми прагнемо зібрати професіоналів та бізнес-спільноту під час важких випробувань, щоб поділитися досвідом збереження бізнесу та підтримки економіки в умовах війни. Разом ми зробимо вагомий внесок у перемогу!

Наш фестиваль також покликаний знайти правильні шляхи для відбудови країни. Ми хочемо вирішити актуальні питання сучасної архітектури та знайти способи подолання корупції в державі та нашому професійному середовищі.

ВЕЖА створює можливість об’єднати креативну спільноту українців, показує мистецькі проєкти українських зодчих, дизайнерів, художників, а також досягнення українців в галузі архітектури, мистецтва та інноваційних технологій, створених під час війни.

ВЕЖА – це простір для спілкування та обміну досвідом між фахівцями з різних міст та країн. Разом ми знайдемо нові ідеї та шляхи розвитку, спрямовані на побудову майбутнього!

У фестивалі також брали участь: Микола Шеремета, Анастасія Калініченко, Олександр Філь, Гліб Семякін, Лариса Цибіна, Вікторія Якуша, Акім Галімов, Микола Бевз, Олег Рибчинський, Марко Савицький, Катерина Романенко, Ольга Терефеєва, Алєк Яніцький, Анна Кирій, Ігор Мартін та Ольга Новікова, Матіаш Циглер, Мирослав Трач, Ігор Гризлюк, Андрій Ігнатюк, Тарас Пахолюк, Назарій Брезіцький, Марічка Яструбчак, Катерина Саніна