Це тема дводенного семінару, що відбувся 13-14 березня в Києві для учасників 12ти пілотних проектів відновлення спадщини CPD program Ukraine, в рамках проекту u-re-herit.
Об’єднуючи українські та міжнародні практики, семінар досліджував шляхи поєднання цілісного бачення з фінансовими умовами під час планування проєктів, у яких культурна спадщина є основою для відновлення міст в Україні.
Мета семінару – проаналізувати поточний ландшафт фінансування та надати учасникам ґрунтовне розуміння пріоритетів і вимог донорів щодо фінансування проєктів, пов’язаних із культурною спадщиною. Окрім цього, було розглянуто різні стратегії та моделі для формування стійкої системи фінансування, з урахуванням як короткострокових, так і довгострокових перспектив.
Відкриття відбулося за участі перших осіб Національної Спілки Архітекторів України – НСАУ, Олени Олійник та Олександра Чижевського.
Спікерами семінару виступили представники фондів, донорських організацій та керівники проектів повязаних зі спадщиною, зі Швеції, України, Словенії.
З боку Асоціації архітекторів Швеції, співорганізаторів навчального курсу, виступив керівник проекту CPD program Ukraine Пер-Мікаель Селльстрьом.
Темою його виступу стала “Як збалансувати цілісне бачення спадщини з вимогами фінансування” Доповідь підкреслила такі цінісні риси спадщини як: сталий розвиток, культурні та соціальні переваги, економічні вигоди, міська функціональність. Так, спадщина, за словами Пер-Мікаеля, матеріальний орієнтир для колективної пам’яті, що сприяє осмисленню індивідуального досвіду, сприяє усвідомленню спільної ідентичності, забезпечує соціальні зв’язки, покращує довіру та співпрацю.
Партнерами події стали UN-Habitat в Украіні – установа Організації Об’єднаних Націй, яка відповідає за розробку міської політики та втілення її в дії для створення сталих міст і населених пунктів. В Україні ООН-Хабітат підтримує українських партнерів і зацікавлених сторін у забезпеченні сталого, ефективного та інклюзивного відновлення міських територій в Україні за допомогою принципу «building back better».
Спікерами були Гвендолін Меннетрієр, голова Представництва в Україні та Ніна Рінне, голова UN-Habitat Urban Lab в Україні з темою “Інтегроване планування, як засіб зменшення ризиків проєктів міського розвитку”. Так, за новою програмою розвитку міст від агенції, спадщина та її захист займає важливе місце у процесах розвитку міст. Визнано, що культура сприяє сталому розвитку та відіграє унікальну роль в ініціативах розвитку міст. (пункт 10 Нової програми розвитку міст)
Визнано, що культура сприяє сталому розвитку та відіграє унікальну роль в ініціативах розвитку міст. (пункт 10 Нової програми розвитку міст)
Про перспективи регіонального врядування у фінансуванні проєктів зі спадщиною, розповіла Олена Василько, головний архітектор Львівської області. Пані Олена розповіла про форми власності на спадщину та способи залучення коштів: з державного, місцевого бюджетів, приватних донорів місцевих та іноземних донорів, та навела приклади зростання надходжень на проекти збереження спадщини від іноземних донорів в противагу на суттєве зменшення, навіть відсутність коштів з боку державного бюджету.
Розвиток української спадщини та її збереження тісно пов’язаний з європейськими проектами збереження спадщини, про планування проєктів культурної спадщини, що фінансуються ЄС, і зв’язки з New European Bauhaus Academy в Україні – досвід Словенії: розпрвів Андрей Горват,Програма «U-LEAD з Європою». Андрей Горват поділився досвідом Словенії, а саме підходів до збереження спадщини, як окремих об’єктів, так і об’єктів спадщини в інших програмах, наприклад збереження природних пам’яток. Важливим моментом у проектах збереження – це спільна дія та комунікація власників та місцевої влади та зацікавленість на національному рівні та значення об’єкту в розвитку культури ЄС.
Так про програми, що активно працюють на території України з боку ЄС, для популяризації культури та спадщини в Україні: розповів Микола Ульянов, відділ «Креативна Європа» в Україні Creative Europe Desk Ukraine. Відділ надає широку допомогу шукачам грантів, так зараз до середини травня можна долучитися до однієї з програм на загальний бюджет 57 979 767 євро. Більше інформації на сайті відділу Creative Europe.
В Україні також працюють фонди та локальні проекти підтримки культурних проектів, як стати учасником та підготуватися до партнерства з ними, доповідала Христина Бойко, ЗМІН Фундація. Пані Христина зазначила про важливість розвитку довіри та спільних візій між донорами та учасниками грантових програм.
Від візії до реалізації, про досвід арт-центру «Фабрика Повидла» у Львові, розповіли Божена Пеленська, Тетяна Федорук, керівниці проекту поділилися критеріями розвитку проекту, проведення конкурсу та вибір кращих підрядників, для безкомпромісного результату в якості всіх проектних та будівельних процесах, якісна комунікація з місцевою владою та мешканцями району. Також показовим є те, що приватна інвестиція з метою збереження та розвитку культури, хоч і довга, та має суспільне визнання та підтримку. Керівниці культурного центру поділилися з учасниками бізнес моделлю, що точно стане в нагоді при розробці стратегій розвитку об’єктів спадщини, які мають на меті сталий розвиток та якісне управління.
Приклад організації проєктів зі спадщини – Färgfabriken – центр мистецтва та архітектури у Стокгольмі, Ян Риден Бонмот. “Мистецтво гарний початок для складних розмов”,- каже шведський письменник та куратор Färgfabriken, та радить урізноманітнити стейкхолдерів та напрямки генерації коштів для утримання об’єкта спадщини, “Так ви станете більш гнучкими та витривалими до змін, прикладом такого різноманітного залучення стейкхолдерів стала будівля колишньої фабрики, власники якої бажали зробити корисне для міста, та надали приміщення різним проектам за низькою ціною в аренду, таким чином підтримавши культурні, мистецькі ініціативи.
Формуванням сталої екосистеми фінансової підтримки на прикладі Благодійного фонду “Києво-Могилянська Фундація поділився директор Андрій Калінін. Пан Андрій розповів про способи співпраці в проєктах реставрації з бізнесом та державними організаціями, а також як ефективно залучати на це донорські кошти. Також у своїй презентації він навів приклади, як будувати сталі відносини та взаємодіяти з меценатами навіть після завершення проєкту.
Моделі фінансування державних організацій спадщини, Юрій Вербовецький, Національний заповідник «Замки Тернопілля». Подівся даними, про туристичні можливості замків, так ті Замки, які отримали підтримку приймають більше гостей: Збаразький замок – 49 500 відвідувачів;
Вишнівецький палац – 22,800 відв.;
Скалатський замок – 5 240 відв.;
Теребовлянський замок – 2 280 відв..” Так, готовність до відвідувачів генерує вже залучення коштів.
Прикладом ініціативного відновлення спадщини із залученням спонсорських допомог в умовах кризи 90х років та відсутності сучасних технологій стала Дитяча лікарня в Лубнах, про що доповіла Олена Олійник.
“Тільки завдяки наполегливості і впертості тендітної жінки ми тепер маємо чудовий зразок українського архітектурного модерну, який тепер уже заслужено має статус памятки.
Ірина Казакова самотужки провела архівний пошук, зробила проект реконструкції, залучила художників і скульпторів до відтворення втрачених рельєфів і мозаїк. Вона змогла переконати керівництво міста і залучити на спонсорських умовах велику кількість постачальників. У відбудові не було жодних компромісів, скидок на важкі економічні часи. Було відновлено вежу, майоліки, рельєфи, навіть придбана блакитна металочерепиця, якої ще майже не було в Україні взагалі” поділилася Олена Олійник.
Прр проект відновлення садиби на Покорщині, як якісного прикладу залучення громадських коштів, розповіла Ганна Бондар, Народний депутат Верховної Ради. Визначний історичний контекст садиби переносить нас в часи гетьманщини, козацтва, адже садиба заснована одною з самих впливових жінок Європи – матір’ю останнього гетьмана Наталією Розумовською. Так якість виконання робіт вражає сучасників, так само як і запустіння, садиба не мала ніякого суспільного значення та використання з початку 90х рр. Силами активістів, архітекторів, майстрів, місцевої влади та відомого ведучого програми “Реальна історія” Акіма Галімова люди, життя, підготовка до реставрації активно відбуваються.
Закрила програму першого дня панельна дискусія: Фінансова життєздатність: структурування сталого фінансування для відродження спадщини.
Модератор: Володимир Гайдар . Учасники панелі: Ганна Бондар, Божена Пеленська, Тетяна Федорук, Ян Риден Бонмот, Юрій Вербовецький, відповідали та рефлексували на тему покращення проектів для залучення інвестицій в збереження спадщини.
Зокрема, під час дискусії, закцентували на досвіді, ролі та участі держави і органів місцевого самоврядування у процесах збереження та ревіталізації об’єктів культурної спадщини. Відмітили необхідність ведення широкого інтердисциплінарного діалогу для напрацювання дієвих механізмів стимулювання та зацікавлення до збереження пам’яток на загальнонаціональному рівні поряд з удосконаленням чинних норм, які передбачають відповідальність за пошкодження, руйнування, чи знищення таких об’єктів. Зазначили про необхідності винесення питання збереження об’єктів культурної спадщини на рівень найвищих державних пріоритетів, як об’єктів-маркерів нашої національної ідентичності, від яких безпосередньо залежить самоусвідомлення та утвердження української нації.
Організаторами події є Національна Спілка Архітекторів України та Sveriges Arkitekter
Модератори події: Ольга Терефеєва (НСАУ) та Анастасія Бородієнко (Sveriges Arkitekter )
Проект фінансуються коштами Європейського Союзу.
Організація та фінансування проектів із відновлення спадщини – Семінар UREHERIT CPD:Ukraine
Посилання на запис трансляції: