ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НСАУ - Західноукраїнський архітектурний портал

Львівська організація Національної спілки архітекторів України є місцевим творчим осередком Національної спілки архітекторів України (НСАУ) – незалежна місцева громадська творча неприбуткова організація, яка має фіксоване членство і об’єднує на добровільних засадах професійних архітекторів області.

Історія

Історія творення фахових об’єднань львівських архітекторів налічує більш як 130 років. Їх утворення і діяльність виявились узалежненими не стільки від фахових питань, скільки від територіально-політичних змін, які відбувалися впродовж цього часу на політичній мапі Східної Європи. Львів за цей час перебував у складі різних держав: Австро-Угорської імперії, Польщі, СРСР, України. Змінювались державні порядки, змінювались умови, в яких доводилось діяти архітекторам, поставали, діяли, припиняли діяльність одні фахові об’єднання, засновувались інші…

Перші фахові об’єднання з участю архітекторів з’явились у Галичині в другій половині ХІХ ст. Велика кількість архітекторів, зокрема, українців, брала участь у діяльності Політехнічного товариства (“Towarzystwa Politechnicznego”), створеного у Львові у 1876 р. Це товариство у 1906 р. спорудило власний будинок на вул. Зіморовича (Дудаєва), 9, видавало власний часопис “Czasopismo Techniczne” (виходив до 1939 р.). Напередодні першої світової війни Політехнічне товариство налічувало 1039 членів. Коли у 1913 р. українці вийшли зі його складу і заснували Руське технічне товариство, об’єднання змінило назву на Польське політехнічне товариство.

Коло польських архітекторів у Львові (Kolo archtektow polskich we Lwowie), створене у 1907 р. як секція Політехнічного товариства, захищало та матеріально підтримувало митців, організовувало виставки, конкурси. Головами президії Кола у передвоєнні роки були, зокрема, Вінцент Ян Равскі, Людвік Балдвін Рамулт, Альфред Захарієвич.

Іншим фаховим об’єднанням у цей час було Товариство уповноважених будівничих (“Stowarzyszenie przemyslowe upowaznionych budowniczych”), куди входили також українці, завдання і діяльність якого були дещо подібні до тих функцій, які виконують нині Архітектурні палати в європейських країнах;

У період між світовими війнами Львів перебував у складі відновленої польської держави. У повоєнні роки у місті продовжувало свою діяльність Коло польських архітекторів у Львові. У 1934 р. була заснована Спілка архітекторів Польської республіки (Stowarzyszenie Architektow Rzeczypospolitej Polskiej – SARP), відділення якої діяло у Львові. Головою відділення у передвоєнні роки були, зокрема, Маріон Коссаковскі, Маріан Осіньскі (Marian Osinski, 1883-1974), декан архітектурного факультету Львівської політехніки.

У 1939 р. в результаті реалізації домовленостей пакту «Ріббентроп-Молотов», які призвели до початку другої світової війни, Польща була захоплена Німеччиною та СРСР. Західна Україна опинилась у складі тоталітарної комуністичної імперії. Нова влада відразу заборонила діяльність всіх політичних та громадських організацій та розпочала поширювати на захопленій території діяльність громадських об’єднань, які діяли в СРСР під контролем комуністичної влади, зокрема і творчих спілок.

Союз радянських архітекторів у СРСР був створений у 1933 р. відповідно до постанови ЦК ВКП(б) (з 1955 р. – Союз архітекторів СРСР). У 1937 р. заснована Спілка архітекторів УРСР як республіканська філія Союзу радянських архітекторів..

У жовтні 1940 р. в актовій залі Львівського політехнічного інституту були проведені збори архітекторів Львова, на яких обрано організаційний комітет у складі: Микола Мікула, Євген Нагірний та М. Перфецька. Цей оргкомітет розпочав приймати архітекторів до складу Союзу радянських архітекторів. На зборах, окрім львівських архітекторів, були присутні архітектори, прислані сюди для роботи з Києва, Харкова, Москви. Першим головою правління Львівського відділення СА УРСР було обрано А.М.Касьянова, харківського архітектора, відрядженого для роботи у Львові. Однак невдовзі почалась війна між СРСР та Німеччиною і Львів був окупований німецькими військами до липня 1944 р.

Перші згадки про відновлення діяльності Львівського відділення СА УРСР датовані жовтнем 1944 р. Знову був організований організаційний комітет, який очолив головний архітектор міста Анатолій Натальченко. В цей час у місті працювало біля 70 архітекторів, більшість яких прибула до Львова зі сходу. Архітектори-поляки у 1946-1947 рр. виїхали до Польщі, а місцевих архітекторів-українців на той час було мало.

Значним поштовхом для активізації діяльності Львівського відділення СА УРСР стало надання у 1947 р. владою приміщень на вул. Вірменській, 23 для організації тут Будинку архітектора – 7 кімнат загальною площею 95 кв.м. Тут була організована бібліотека, стали проводитись творчі заходи: обговорення проектів, лекції, виставки тощо. Однак у кінці 1949 р. ці приміщення передали Інституту прикладного і декоративного мистецтва. Примусове виселення відділення СА УРСР супроводжувалось ексцесами: штурмом будинку студентами, бійкою між проректором інституту Мельником та директором Будинку архітектора Г.Скубченком, розборками між сторонами конфлікту на бюро обласного комітету компартії…

Для відділення Спілки архітекторів надали приміщення у Львівському будинку вчених на вул. Міцкевича (нині Листопадового Чину), 6 – три кімнати на першому поверсі.

Співіснування двох організацій в одному будинку створювало незручності, неодноразово призводило до конфліктних ситуацій. Пожежа, яка виникла 21.10.1953, якраз у час, коли у цьому приміщенні проводився пленум Спілки архітекторів УРСР, стала для дирекції Будинку вчених приводом для виселення Львівського відділення СА УРСР з займаних приміщень. Знову Спілка стала бездомною. Для деяких заходів Спілки приміщення іноді надавала львівська філія інституту «Діпроміст».

У 1957 р. Спілка організувала конкурс на проекти серії типових проектів малоповерхових двох-, чотирьох- і восьмиквартирних житлових будинків. Кращі проекти були затверджені Держбудом УРСР для застосування у Львові.

У 1956 р. Андрій Шуляр, начальник відділу у справах будівництва та архітектури Львівського облвиконкому, запропонував правлінню Спілки пристосувати Порохову башту, пам’ятку архітектури ХVІ ст. для використання під Будинок архітектора. Порохова башта на той час – це були тільки стіни, над якими у 1950-х рр. влаштовані конструкції даху. Був організований конкурс на кращий проект облаштування внутрішнього простору Порохової башти. Кращим визнали проект групи архітекторів: В.Дорошенка, А.Діятяна та М.Юдкіна, який передбачав влаштування внутрішнього простору у трьох рівнях. Проектно-кошторисну документацію виконала Львівська проектна група республіканського науково-реставраційного управління Держбуду УРСР під керівництвом Володимира Дорошенка.

Андрій Шуляр забезпечив фінансування будівельних робіт за рахунок спеціальних коштів, що використовувалися на відбудову зруйнованих пам’яток архітектури та постачання фондових будівельних матеріалів та конструкцій.

Розробку інтер’єрів здійснили архітектори Андрій Шуляр, Ярослав Новаківський, Ярослав Назаркевич, Олег Радомський. Панно-зграфіто, присвячене засновникам Львова, на стіні на третьому поверсі над сходовим маршем виконали студенти інституту прикладного і декоративного мистецтва під керівництвом Романа Сельського.

Урочисте відкриття Львівського будинку архітектора відбулось 9 травня 1959 р.

Інтер’єри кафе на першому поверсі завершили пізніше, у 1963 р. за проектом Володимира Дорошенка та Володимира Блюсюка. Декоративне панно з керамічних елементів було виконане студентом-дипломантом інституту прикладного і декоративного мистецтва В.Гітерманом.

З того часу Львівський будинок архітектора став осередком творчої активності архітектурної спільноти Львова та області. Спілка архітекторів організовувала тут обговорення проектів, виставки творчих робіт архітекторів, художників, творчої молоді, дипломних робіт творчих вузів Львова, огляди-конкурси дипломних проектів архітектурних факультетів країни. Діяли студії малюнку та живопису для дітей, бібліотека.

Активно діяло у ті роки правління Львівського відділення СА УРСР. До його складу обирали, як правило, головних архітекторів Львова та області, керівників основних проектних організацій. Існувала практика професійного обговорення найбільш важливих для розвитку Львова містобудівних та архітектурних проектів. Зокрема, у 1970 р. обговорювався проект детального планування центральної частини Львова, виконаний авторським колективом під керівництвом Ярослава Новаківського у Львівській філії інституту «Діпроміст», проектні роботи, які передували створенню Державного історико-архітектурного заповідника у Львові у 1975 р., проектні пропозиції спортивно-видовищного залу на вул. Липова Алея, інші проекти.

Активно Будинок архітектора використовувався для культурного відпочинку та розваг не тільки архітекторів, а й творчої інтелігенції Львова. А про новорічні вечори, які проводились тут у 60-70-х рр. минулого століття ходили легенди. Отримати запрошення на ці вечори було надзвичайно престижним: тут зустрічали Новий рік разом з архітекторами знані львівські митці: художники, артисти, письменники, музиканти. Проводились бали-маскаради, грала жива музика (знамениті у свій час ансамбль «Медікус», рок-група німецьких студентів «Берлін Бубіс» тощо), лунали жарти, дружні розиграші, пісні…

Кошти на статутну діяльність Львівського відділення Спілки архітекторів надходили від обов’язкових відрахувань 10% фонду зарплати архітекторів проектних організацій на її рахунок, що було законодавчо закріплено. Це давало вести статутну діяльність, утримувати штатних працівників та забезпечувати функціонування Будинку архітектора.

Чисельність Львівського відділення Спілки архітекторів УРСР у 1946 р. складала 49 осіб і до 1963 р. коливалась у межах між 38 і 55. Зростання чисельності відділення (пізніше Львівської організації, Львівської обласної організації) почалось у 1970-рр.: 1970 р. – 65, 1975 – 105, 1980 – 126, 1983 – 145 осіб.

У 1989 р. у Львівському будинку архітектора відбулись, тоді ще у напівлегальних умовах, історичні перші збори Народного Руху України.

У 1990 р. на IX з’їзді Спілки архітекторів УРСР було прийняте рішення вийти зі складу Союзу архітекторів СРСР та утворити незалежну Спілку архітекторів України. У 1992 р. вже відповідно до українського законодавства замість Львівського відділення Спілки архітекторів УРСР була зареєстрована Львівська організація Спілки архітекторів України. На початку 1990-х рр. організація зіткнулась з надзвичайно складними проблемами фінансового характеру. Систему фінансування її діяльності за рахунок обов’язкових відрахувань проектних організацій відмінили. Слід було шукати інші джерела коштів.

Львівську організацію у той час очолював Роман Сивенький, який, окрім того, що був талановитим архітектором, виявив неабиякі організаційні та ділові здібності. Приміщення кафе на першому поверсі було здане в оренду ТОВ «Зодчий». Директор цього ТОВ, архітектор Микола Шпак, активно займався організацією культурного життя Спілки: у кафе та інших приміщеннях Будинку архітектора проводились творчі зустрічі, різноманітні святкування, концерти тощо, у яких приймали участь як архітектори так і відомі діячі культури, науки. Фінансову допомогу спілці надавали Творча архітектурна майстерня «Архпроект», Архітектурно-художнє об’єднання АРХО, інші приватні архітектурні фірми.

Це дало змогу не тільки утримати організацію, а й провести ремонт приміщень Будинку архітектора.

У 1996 р. Львівська організація САУ заснувала журнал «Архітектурний вісник» (головний редактор Віталій Шуляр). Впродовж 1996-2008 рр. було видано 35 номерів журналу. На жаль, внаслідок економічної кризи, видання журналу довелось припинити.

Нині ЛОО НСАУ налічує понад 300 членів організації.

Голови правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України: (попередні назви: Львівське відділення Спілки архітекторів УРСР, Львівська організація Спілки архітекторів України):

Анатолій Натальченко – 1945-1947;

І. Слободяник – 1947-1948;

Віктор Шарапенко – 1948-1949;

Л. Чуприн – 1949-1951;

Іван Персіков – 1951-1952;

Я. Яремченко – 1952- 1955;

Федір Амосов – 1955-1956;

Микола Юдкін – 1957-1960;

Станіслав Соколов – 1960-1965;

Мирон Вендзилович – 1965-1971;

Роман Липка – 1971-1983;

Андрій Рудницький – 1983-1988;

Роман Мих -1988-1990;

Роман Сивенький – 1990-1999;

Ярема Кушнір – 2000-2003;

Микола Габрель – 2003-2008;

Олександр Ярема – 2008-2017;

Богдан Гой – 2017-2020;

Микола Шеремета – з 2020 донині

Статут

1.Загальні положення

Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України (далі Організація) є місцевим творчим осередком Національної спілки архітекторів України (далі Спілки) – незалежна місцева громадська творча неприбуткова організація, яка має фіксоване членство і об’єднує на добровільних засадах професійних архітекторів області.
Організація покликана сприяти розвитку та популяризації архітектури, об’єднанню зусиль членів Спілки для вирішення фахових, творчих, нормативно-правових та соціально-економічних питань.
Організація здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного Законодавства України, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність творчих спілок та творчих працівників, цього Статуту та Статуту Національної спілки архітекторів України.
Діяльність Організації поширюється на територію Львівської області.
Організація є правонаступником Львівської обласної організації Спілки архітекторів Української РСР – підрозділу Спілки архітекторів СРСР.
Організація має наступні назви:
Повна назва: Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України.
Англійською мовою: Lviv Regional Organization of National Union of Architects of Ukraine
Скорочена назва: ЛОО НСАУ
Англійською мовою: LRO NSAU
Організація є юридичною особою, знаходиться на самостійному балансі, має рахунки в установах банків (в т. ч. валютні), печатку і штамп із своїм найменуванням, зразки яких і затверджуються правлінням і реєструються в установленому порядку.
Організація не відповідає по зобов’язаннях своїх членів, створених нею підприємств, установ і організацій, так як і вони – по зобов’язаннях Організації.
Організація є неприбутковою організацією відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України. Включення Організації у «Реєстр неприбуткових установ та організацій» та присвоєння їй ознак неприбутковості здійснюється органами державної фіскальної служби у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Місцезнаходження правління Львівської обласної організації Національної Спілки архітекторів України:
79008, місто Львів, вул. Підвальна, 4, Будинок архітектора (колишня Порохова Вежа, 1554-1556 рр. – пам’ятка архітектури державного значення, охоронний №336) загальною площею 727,9 м2, який передано Спілці і відповідно, Організації на умовах безстрокового та безоплатного користування згідно з Законом України про професійних творчих працівників та творчі Спілки і який згідно з правоустановчими документами перебував у віданні Львівського відділення Спілки архітекторів України як структурного підрозділу Спілки архітекторів СРСР

2. Цілі, завдання і основні форми діяльності Організації

Основні цілі діяльності Організації:
• розвиток архітектури Львівської області, співпраця з Національною спілкою архітекторів України, з її обласними організаціями та підтримка міжнародної співпраці архітекторів на засадах Кодексу професійної етики, а також захист культурного, історичного та природного середовища Львівщини.
Основними завданнями Організації є:
• вільний розвиток і конкуренція творчих напрямків та шкіл в архітектурі, вдосконалення творчої майстерності кожного члена Організації;
• захист законних авторських, професійних, соціально-економічних інтересів членів Спілки, організаційно-правова допомога при здійсненні професійної діяльності, сприяння постійному покращенню умов праці і життя архітекторів;
• збереження культурного, історичного та природного середовища регіонів, міст і поселень області;
• розвиток культури і естетичне виховання населення;
• розвиток міжнародної співпраці архітекторів;
• сприяння фундаментальним та прикладним архітектурним і містобудівним дослідженням, новаторським пошукам та експериментам;
• сприяння вдосконаленню професійної архітектурної освіти.
Основні форми діяльності Організації.
Для виконання статутних завдань Організація у встановленому порядку:
• бере участь у громадсько-політичному житті, вносить пропозиції до органів влади і управління з питань архітектури і містобудування;
• рекомендує кандидатів на зайняття посад головних архітекторів Львова, Львівської області, міст обласного підпорядкування та районів;
• подає пропозиції про відзначення архітекторів, членів Спілки, державними нагородами, почесними званнями, державними преміями, почесними грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення за видатні досягнення в розвитку архітектури, за особливі заслуги перед Україною;
• створює в своєму складі об’єднання атестованих архітекторів – Регіональну Архітектурну Палату Національної спілки архітекторів України;
• здійснює контроль за дотриманням державної політики у сфері оплати праці, страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих працівників – членів Спілки;
• може здійснювати необхідну господарську діяльність як неприбуткова організація, так і шляхом створення госпрозрахункових підприємств, установ і організацій з правами юридичної особи, правовий статус яких визначається законодавством України, Статутами Організації та Спілки, а також їхніми власними статутами;
• здійснює зовнішньоекономічну діяльність через створені підприємства і госпрозрахункові організації після реєстрації їх у встановленому порядку як учасників зовнішньоекономічної діяльності;
• створює творчо-проблемні та професійно-експертні ради за напрямками творчої діяльності, які у своїй діяльності керуються власними положеннями, що затверджуються правлінням Спілки;
• організує власними силами, здійснює допомогу і нагляд в організації та проведенні іншими установами архітектурних і та містобудівних конкурсів;
• організує виставки, огляди-конкурси, творчі обговорення об’єктів архітектури, конференції, семінари, диспути, салони з продажу тощо;
• здійснює видавничу діяльність згідно зі статутними завданнями Спілки;
• в складі Національної спілки архітекторів України – члена Міжнародної спілки архітекторів (UIA – INTERNATIONAL UNION OF ARCHITECTS), може вступати в інші міжнародні неурядові організації, підтримувати прямі міжнародні контакти і зв’язки, укладати відповідні угоди, що не суперечать Статуту Спілки;
• організовує дозвілля та відпочинок, задоволення культурних запитів членів Організації та їх родин.

3.Члени Спілки, їх права та обов’язки

Членство в Спілці – індивідуальне. Членами Спілки можуть бути професійні творчі працівники – архітектори, які мають вищу архітектурну освіту, відповідний особистий творчий доробок в сфері архітектурної та містобудівної діяльності, визнають програму, Статути Організації і Спілки, Правила професійної етики архітектора, Стандарти професійної діяльності архітектора, беруть участь у роботі Організації та сплачують членські внески.
Особи, які мають середню спеціальну архітектурну освіту, або вищу освіту суміжного з архітектурою та містобудуванням профілю приймаються до Спілки, якщо вони займаються архітектурною діяльністю не менше 10 років поспіль або багато років творчо співпрацюють з архітекторами, сприяють розвитку і пропаганді архітектури, зробили значний особистий внесок у розвиток архітектури України.
Визначним архітекторам – іноземцям, особам без громадянства, які внесли вагомий доробок в розвиток української і, зокрема, львівської архітектури, може бути присвоєне звання Почесного члена Національної спілки архітекторів України.
Прийняття до Спілки здійснюється рішенням правління Спілки на підставі заяв кандидатів у члени Спілки з письмовим зобов’язанням про дотримання ними Правил професійної етики архітектора, Стандартів професійної діяльності архітектора, з попереднім затвердженням правлінням Організації. До заяви додаються рекомендації від двох членів Спілки і документи, що підтверджують творчий доробок кандидата.
Члени Спілки отримують членський квиток і нагрудний знак встановленого зразка.
Членство в Спілці припиняється за заявою члена Спілки до її статутних органів з дня подання цієї заяви, у разі смерті, або за рішенням керівних органів Спілки. Підставою для виключення з Спілки за рішенням її керівних органів є систематичне або грубе порушення Статуту Спілки, Статуту Організації, Правил професійної етики архітектора, Стандартів професійної діяльності архітектора, або несплата встановлених членських внесків без поважних причин на протязі більше 1 року. Позбавлення членства в Спілці здійснюється за рекомендацією правління Організації і за рішенням правління Спілки.
При виході або виключенні з числа членів Спілки членські внески поверненню не підлягають.
Члени Спілки мають право:
• брати участь у роботі робочих та керівних органів Організації та Спілки, утворених ними установ, підприємств і організацій, вносити пропозиції щодо поліпшення їх діяльності;
• давати рекомендації архітекторам для вступу у члени Спілки;
• обирати та бути обраними до керівних органів Організації та Спілки;
• користуватися усіма видами творчої, фахової, правової, соціально-економічної, побутової допомоги, а також пільгами, що надаються членам Спілки;
• користуватись всіма видами культурного, матеріального та іншого забезпечення і відпочинку, що є в розпорядженні Організації та Спілки;
• брати участь у розвитку міжнародних професійно-творчих контактів на особистій або колективній основі, в тому числі за рахунок коштів Спілки, проходити навчання та стажування у зарубіжних архітектурних школах, брати участь у міжнародних професійних конкурсах, семінарах, форумах тощо;
• створювати архітектурно-творчі майстерні як підприємства Спілки.
Члени Спілки зобов’язані:
• дотримуватися вимог Статуту Спілки та цього Статуту;
• бути на обліку в Організації і брати участь в роботі одного із осередків Організації;
• своєчасно сплачувати членські внески;
• дотримуватися Правил професійної етики архітектора, Стандартів професійної діяльності архітектора.
Інваліди Другої Світової війни та бойових дій по захисту державних інтересів, а також прирівняні до них за рішеннями державних органів особи від сплати вступних та членських внесків звільняються. Організація визначає розмір членських внесків для непрацюючих пенсіонерів.

4. Структура органи керівництва і контролю Організації

Організація побудована за територіально-виробничим принципом і об’єднує первинні осередки.
Первинні осередки Організації створюються за місцем постійної роботи, спеціалізовано-фаховим або територіальним принципом при чисельності не менше трьох членів Спілки та діють згідно з цим Статутом та Статутом Спілки.
Організація набуває прав юридичної особи після державної реєстрації і має право відкрити рахунки в установах банків та діяти згідно з своїм Статутом, що приймається конференцією представників Організації і затверджується президією правління Спілки.
Вищим керівним органом Організації є конференція представників первинних організацій, яка скликається раз на три роки, згідно з встановленою нормою представництва і обирає на наступні три роки голову, членів правління та ревізійної комісії. Голова правління обирається виключно таємним голосуванням не більше як на два терміни поспіль. Час, місце скликання, порядок денний та встановлена норма представництва оголошується правлінням не пізніше як за 15 днів до конференції.
Конференція правомочна, якщо на ній присутні не менше як 2/3 обраних представників осередків. Рішення Конференції ухвалюються простою більшістю голосів, а зміни та доповнення до Статуту – 2/3 присутніх на конференції.
Позачергові конференції скликаються на підставі рішення правління Організації, або на вимогу не менше третини чисельності всіх членів Спілки в термін не пізніше, як через місяць після рішення про її скликання, якщо до скликання чергової конференції залишилося не менше п’яти місяців.
Конференція:
• визначає структуру правління, порядок його формування і кількісний склад, обирає голову, членів правління та ревізійної комісії (наглядової ради) Організації, а також голову регіонального осередку Архітектурної палати НСАУ (голова правління Організації обирається прямим таємним голосуванням);
• приймає, змінює і доповнює Статут Організації;
• обговорює і приймає рішення з найбільш важливих і актуальних творчих питань розвитку архітектури міст і поселень Львівщини та організаційних проблем діяльності Організації;
• заслуховує звіти правління і ревізійної комісії;
• визначає розмір вступних внесків до Спілки та членських внесків для непрацюючих пенсіонерів;
• приймає рішення про припинення діяльності Організації;
• обирає делегатів на з’їзд Спілки згідно з нормами представництва (голова правління стає делегатом з’їзду автоматично).
Голови правління, що очолювали Організацію у попередні роки, входять до складу ревізійної комісії (наглядової ради) за згодою.
В період між конференціями діяльністю обласної організації керує правління. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів за присутності не менше 2/3 його членів. З членів правління обираються два заступника голови: з питань творчої та з питань господарсько-економічної діяльності, а також – відповідальний секретар правління.
Правління Організації:
• організовує виконання рішень конференцій Організації, з’їздів та пленумів Національної спілки архітекторів України і контролює їх виконання;
• скликає збори та конференції Організації;
• затверджує за поданням голови правління документи, якими розвиваються положення цього Статуту (зміни та доповнення до Статуту можуть бути запропоновані і обговорені на засіданні правління і затверджені на конференції);
• затверджує за поданням голови кандидатури заступників голови та відповідального секретаря;
• визначає структуру апарату управління та штатний персонал Будинку архітектора, розподіл обов’язків, їх зарплату та щорічний бюджет Організації;
• здійснює прийом до членів Спілки;
• розглядає заяви на припинення членства у Спілці та рекомендує правлінню Спілки кандидатури на позбавлення членства в Спілці;
• здійснює координацію міжнародних зв’язків Організації;
• організовує співпрацю з іншими творчими та громадськими організаціями м. Львова та області, з іншими обласними організаціями НСАУ;
• заслуховує поточну інформацію Дирекції щодо діяльності Будинку творчості Спілки “Свірж”.
• приймає відповідні рішення та інформує Президента Спілки;
• приймає рішення про створення госпрозрахункових підприємств, установ і організацій з правами юридичної особи, їх реорганізацію або ліквідацію;
• звітує про свою діяльність перед конференцією Організації та керівними органами Спілки;
• за відсутності голови та призначеного заступника, який виконує обов’язки голови, призначає .тимчасово виконуючого обов’язки голови з числа своїх членів;
• для колегіального вирішення важливих питань в період між засіданнями правління утворює Президію правління, до якої входять заступники та відповідальний секретар правління.
Підстави для дострокового припинення повноважень члена Правління:
• фізична неможливість брати участь в роботі Правління;
• переїзд на постійне проживання за межі Львівської області і зняття з обліку у Львівській Організації НСАУ;
• припинення членства в Спілці.
Голова правління:
• скликає засідання правління згідно з затвердженим планом роботи, але не рідше 1 разу на 2 місяці;
• здійснює керівництво організаційною, соціально-побутовою, виробничо-господарською та фінансовою діяльністю правління Організації на виконання її статутних завдань;
• організовує виконання рішень конференцій Організації, пленумів та з’їздів Спілки;
• представляє Організацію у відносинах з державними органами, громадськими та творчими організаціями, у міжнародних стосунках;
• координує програми діяльності творчих та виробничих органів Організації;
• пропонує правлінню кандидатури своїх заступників і відповідального секретаря з числа членів правління;
• щорічно звітує перед правлінням про свою діяльність.
Голова правління обирається терміном на 3 роки.
При відсутності голови правління його обов’язки виконує один із заступників, призначений головою або правлінням Організації. Підстави для дострокового припинення повноваження голови такі ж як і для члена правління.
Ревізійна комісія (наглядова рада) незалежна від відповідних керуючих органів Організації:
• обирає зі свого складу голову, його заступника і секретаря комісії;
• проводить засідання не рідше ніж два рази на рік;
• контролює дотримання Статутів Організації і Спілки, рішень правління, конференцій, пленумів та з’їздів Спілки;
• здійснює постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю Організації та її виробничих структур;
• надає методичну консультативну допомогу комісіям первинних осередків;
• звітує про свою діяльність на конференції.
Члени ревізійної комісії беруть участь з правом дорадчого голосу у роботі правління, в засіданнях правління.
Всі творчі та виробничі організації, установи, підприємства Організації зобов’язані на вимогу ревізійної комісії складати звіти та подавати необхідні матеріали.
Підстави для дострокового припинення повноважень члена ревізійної комісії такі ж як і для члена правління.

5. Кошти та майно Організації

Майно Організації:
• інженерно-технічне обладнання та меблі Львівського будинку архітектора;
• техніка, придбана за кошти Спілки чи передана їй у безстрокове користування іншими фізичними чи юридичними особами;
• книги, мистецькі твори, авторські креслення, що зберігаються у Львівському будинку архітектора і є атрибутованими та зареєстрованими у відповідності до окремого Положення, затвердженого правлінням Організації.
Майно Організації відображається на її балансі, який складається у порядку, встановленому законодавством України. Право розпоряджатися майном Організації належить тільки її правлінню. Продаж майна може здійснюватися тільки за погодженням правління Спілки.
Кошти Організації складаються з:
• вступних та членських внесків;
• винагород за управління майновими правами авторів – членів Організації відповідно до Закону України “Про авторське право та суміжні права”, а також – відрахувань частини доходів від реалізації творчої діяльності членів Організації;
• добровільних та благодійних внесків окремих осіб та організацій (як вітчизняних, так і зарубіжних);
• доходів, отриманих від підприємницької діяльності установ, організацій та підприємств Організації в т.ч. від використання приміщень, майна та надання послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності, передбаченої законодавством України, Статутом Спілки, а також їхніми власними статутами;
• надходжень з держбюджету України;
• інших відрахувань і доходів, які одержує Організація у встановленому порядку, не заборонених чинним законодавством України;
• доходи Організації, отримані внаслідок її діяльності, в тому числі від здавання в оренду майна Організації, а також в наслідок підприємницької діяльності підприємств Організації, використовуються виключно для фінансування статутних цілей Організації;
• забороняється розподіл отриманих доходів або їх частини серед засновників, учасників, членів Організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Організація має статус неприбуткової. Кошти та майно Організації можуть використовуватись лише на виконання статутних цілей відповідно до чинного законодавства.
Організація і створені нею підприємства, організації та установи у встановленому порядку ведуть оперативний бухгалтерський облік, статистичну звітність.
Переказ або видача грошових коштів з рахунків Спілки проводиться бухгалтером за розпорядженням і підписом голови правління або його заступника.

6. Припинення діяльності Організації

Організація припиняє свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації за рішенням конференції та за погодженням правління Спілки або у порядку, передбаченому чинним законодавством, за рішенням суду.
У разі припинення діяльності Організації (внаслідок ліквідації, злиття, поділу, приєднання, перетворення), її активи передаються правонаступникам Організації, одній або декільком неприбутковим організаціям відповідного виду, або передаються в державний бюджет.
Ліквідація Організації проводиться призначеною конференцією ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Організації за рішенням суду – ліквідаційною комісією, що ним призначається.
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами Організації.
Ліквідаційна комісія до закінчення строку ліквідації Організації підлягає контролю Ревізійної комісії Організації. Ліквідаційна комісія несе майнову (матеріальну) відповідальність за шкоду, заподіяну нею Організації, а також третім особам згідно з чинними законодавством України.
Ліквідація Організації вважається завершеною, а Організація такою, що припинила свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.