Леся Бабляк «Жовто-синій альбом»

Леся Бабляк «Жовто-синій альбом»

До 24 квітня 2022 року триватиме виставка малюнків Лесі Бабляк «Жовто-синій альбом»/ Lesia Babliak “Yellow-blue album”, створених під час війни.

Війна тільки почалася. Спершу лякали вибухи десь далеко. Я їх рахувала. Потім звикла. На моєму подвір‘ї світило сонце і ще працювали магазини в селі. В голові весь час думка – завтра війна закінчиться. Але раптом, саме якогось завтра, моя сім’я сиділа в підвалі, бо гупало вже ближче і частіше. Спершу ми навіть облаштували підвал доволі комфортно. Позносили теплі речі, калорифер, воду, спустили садові меблі для зручного сидіння. В голові думка – це тільки до завтра.

Все божевільно стрімко змінювалося. І наступного завтра колону російських танків бомбили в нашому селі. В підвалі звуки ззовні були такими жахливими, що ми пригинатися і розкривали рота, аби нас не оглушило. Весь час я прислухалася як летить снаряд і куди упаде. Від цих звуків над головою можна збожеволіти. Щоб хоч якось відволіктися я писала в телефоні щоденник. І навіть тоді голови не покидала думка – завтра закінчиться.

А зранку – нові танки. Ще ближче. З новин стало зрозуміло, що наше село може попасти в оточення.

Рішення їхати геть приймали негайно. Через 20 хвилин ми зачинили наш будинок. Взяли документи, теплі куртки і поїхали польовою дорогою геть…

Я майже не пам‘ятаю тих 20 хвилин. До цього неможливо підготуватися. Ми рятували наші життя. Я не знаю де в той час були наші собака і кіт. Ми їх залишили. Ми залишили все.

Тоді я думала страшнішого вже не може бути.

Та Українці проходять пекло у своїх зруйнованих містах, селах..

І моє село Бузова Бучанського району Київської області стоїть там, де бої. Тут нелюди прицільно стріляли в житлові будинки, розстрілювали автівки з мирними людьми. Не даючи зробити гуманітарний коридор. Люди помирають і їх хоронять на подвір‘ях.

Зараз я бачу трагедію мого народу крізь об‘єктиви фотографів і світлини з соцмереж, перебуваючи у Львові. З цих світлин я малюю. Долаючи свій біль.

Бо нас прийшли вбивати. росія. Кожного з нас. Всю Україну.

У мене і зараз щовечора одна думка – я проснуся і завтра війни не буде….

Я хочу повернутися в свій дім.

Я хочу, щоб росія згоріла в пеклі. #Russiaburninhell

Леся Бабляк

Час проведення: до 24 квітня 2022 року, вт-нд (пн вихідний), 14:00-17:00 год., 18:00 - 21:00 год.

Місце проведення: Львів, Вірменська, 7

© 2013-2022 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.