Фестиваль архітектури та мистецтва ВЕЖА, започаткований Львівською спілкою архітекторів, зібрав довкола Львова сотні архітекторів, митців та громадян, яким небайдуже архітектурне майбутнє України.

Де проходить межа між тим, що можна назвати “старобутнім” та “новобутнім”? Що варто зберігати для нащадків і як? І врешті, яким мірилом можна визначити, де починається самобутність архітектури? – У рамках фестивалю ВЕЖА на ці питання шукали відповіді архітектори та митці з усієї України і не тільки. 

Цьогорічна тема дуже близька фестивалю. Адже ВЕЖА щороку об’єднує довкола себе не лише досвідчених проєктантів, а й молодих студентів, що мають нагоду долучитися до організації та іноді навіть отримати знайомства і перший досвід у проєктуванні.

Президент Національної Спілки архітекторів України Олександр Чижевський наголосив, що знати власну історію важливо не лише для архітекторів, а й для усіх українців. Бо саме це і робить нас цінними для світу – наша культура та наше минуле.

Цього року проводити фестиваль було не з простих завдань. Адже Спілка архітекторів вирішувала затяжний конфлікт щодо оренди приміщення Порохової вежі. Знаково, що саме на другий день фестивалю, 4 вересня, сторони підписали тристоронній Меморандум про співпрацю та врегулювання суперечок, які точилися вже десятки років. Представники обласної влади відвідали фестиваль та визнали вагоме значення діяльності Порохової вежі у культурному житті Львова та Львівщини. Тут і справді поєднується старо- і новобутнє в одне ціле. Головна архітекторка Львівської області – Олена Василько зізналася, що очікує щороку фестиваль ніби Нового року: «По вежах» веде відлік часу.

Своєрідним експериментом став спільний дует архітекторів Слави Семена та Богдана Гоя. Слава Семен, керівник групи The One Architects Lab з Ужгорода, вже традиційно своїми стендапами вишукано розповідає життєві історії з життя архітекторів. Цього разу зізнався, що йому дуже подобається Львів, і він залюбки організує власний новий шоурум, щоб наступного року запросити вже до себе в гості ВЕЖУ.

З кожним роком все більш актуальним стає використання штучного інтелекту в архітектурі. Проєктна організація Creativ розробила інноваційне рішення на основі АІ для роботи з нормативними документами – MIRA Norm. Це інтелектуальний помічник для пошуку та аналізу ДБН-ів та інших нормативних документів. Директор бюро, Сергій Іванов-Костецький, презентував середовище як «старший колега», який ділиться власним досвідом. У рамках цієї екосистеми планується розвивати навчальні платформи та сертифікацію архітекторів. Паралельно діє підписка на Телеграм-каналі.

Директор проєктної організації 5F Studio Андрій Ігнатюк у презентації «Толерантна реконструкція до зовнішнього середовища» на прикладі реконструйованого об’єкта в Карпатах вказав, що застарілою може стати недобудована споруда навіть з 2017 року, якщо вона не враховує середовищного контексту, норм та інклюзивності. Перебудовувати такі споруди надзвичайно складно. Але реально, якщо проєктувати толерантно до навколишнього середовища.

Учасникам з Києва через постійні обстріли росії було дуже складно приїхати до Львова вчасно. Через це архітектор Дмитро Аранчій не зміг приєднатися до дискусії «Старо(ново)бутнє». Втім, дискусію таки провели за участі Миколи Рибенчука та Наталії Зінчук з модерацією Ольги Торфеєвої та Богдана Гоя. У бесіді жваво обговорювали, що саме трактування «старобутнього» не є достатньо правдивим. На думку архітектора Миколи Рибенчука, слово, яке більш вдало може описати цінну історичну архітектуру, звучить як «самобутня». Цю думку підтримала архітекторка Наталія Зінчук, зазначивши, що лише шляхом цінування власної культури українці мають шанс зберегти свою унікальність, а не втратити її шляхом примітивних маніпуляцій та стати етнічним матеріалом для цього. Дискусія набула резонансу, коли архітектор Микола Обідняк порівняв культуру українців з культурою іспанців. У нас є багато спільного, але поки в українців немає усвідомлення цінності власної унікальності. Багато стилів надиктовано Україні, багато з них є чужими. Втім, підтримуючи власну культуру, ми отримаємо більш стійкий напрям розвитку суспільства загалом.

На завершення першого фестивального дня львівська архітекторка та мисткиня Юлія Шемчук презентувала перформанс ЯВЛЕННЯ. Дійство, яке спільно поєднало людей різних поколінь та професій, допомогло проявити водою на бетонних плитах абрис старовинної церкви Богоявлення у Кугаєві. «Тяглість, — вважає мисткиня, — це, можливо, і є явлення минулого в теперішньому».

Другий день фестивалю розпочався з екскурсії на Львівський муніципальний тир «Стрільниця». Автори проєкту: архітектори Михайло Солук та Олесь Газдайка. Учасники фестивалю мали нагоду побачити тир зсередини. Найновіші технології пройшли також усі нормативні комісії. Особливим завданням було організувати інклюзивність простору. Автори проєкту зазначили, що норми зазвичай обмежуються трактуванням «не менше». Проте коли простір тестували у дії, виявилося, що інклюзивність також важливо пропильнувати з точки зору «не більше» або «достатньо». На лекції архітектори також розповіли про проєкт ветеранського хабу в Грибовичах. Місце буде достойним європейського рівня. Тим більше, що такий модний у світі вид спорту, як стрільба по тарілках, на сьогодні, на жаль, в Україні має цінне застосування, яке рятує життя.

Також усі учасники оцінили роботу вентиляційного обладнання в конференц-залі Стрільниці, виконаного партнером фестивалю — компанією КвадроАльянс. На сьогодні без достойного мікроклімату приватні установи не мають шансів на успіх.

У лекції про мінімалізм львівський архітектор Тарас Сулик на прикладі власного проєкту Ґражда (гран-прі конкурсу НСАУ 2025) хотів розповісти про те, що на сьогодні трактування українського мінімалізму має сенс як нове поняття інтелектуальної усвідомленої розкоші. Це як нове дихання для української архітектури. І, до речі, архітектор зізнався, що його команда якраз працює над наступним подібним об’єктом, але вже втіленим не у дереві, а у бетоні.

Івано-Франківський архітектор та блогер Остап Дольний поділився своїм баченням розвитку рідного міста як шляху для стійкого розвитку, орієнтованого на європейський лад.

На противагу своєму попереднику, Наталя Зінчук, архітекторка компанії ZELEMIN, наголосила, що Україна повинна розвивати власну архітектуру, інтерпретуючи код нації у сучасних формах. На кейсах карпатських та заміських будинків архітекторка розповідала, як синергія із замовником може посприяти хорошому втіленню проєктів. І, на жаль, констатувала факт, що ніщо так стрімко не старіє, як нереалізовані об’єкти.

Завершальною лекцією другого дня фесту стала презентація Дмитра Аранчія з Києва. Архітектор розповів, як у пошуках нової інтерпретації традиційних форм вдається віднаходити нові сенси архітектури. На думку архітектора, суспільство тяжко сприймає зміни щодо сакральних споруд, проте саме в такій архітектурі є шанс для українців відшукати сучасних себе.

Третій день фестивалю традиційно проводився у Свіржі. Архітектурний ретрит допоміг учасникам у більш неформальній обстановці обговорити почуте за ці дні.

Історикиня Наталія Матлашенко здивувала усіх учасників дивовижною екскурсією по Свірзькому замку.

На панельній дискусії «Новобутня архітектура у старобутніх об’єктах» за участю Ірини Гірної, Івана Щурка та Оксани Хорошавіної постало питання, як можна зберегти унікальні речі, якщо вони за сучасними мірками не є інклюзивними? Бібреччина на цих кейсах вибудовує власний досвід. Також територіальна громада має достойні приклади збереження аутентичних унікальних деталей у історичних будівлях.

Ростислав Бортник, архітектор з 10-річним досвідом роботи у проєктних організаціях Мюнхена та Відня, на сьогодні втілює власні ідеї у громаді, яку очолює як міський голова, а саме у Бережанах Тернопільської області. Він поділився своїм баченням того, як територіальні громади повинні розвивати архітектуру відповідно до сучасних викликів суспільства.

Алек Яніцький, польський митець, амбасадор фестивалю ВЕЖА, поділився ідеєю, яку спільно з українськими архітекторами сформував для України. Митець провів лекцію на тему “Red/Green cross”, головною ідеєю якої стали гібридні медичні будівлі, налаштовані на співпрацю з середовищем та зв’язок із природою. На сьогодні для України такі центри можуть стати дуже корисними, адже допомагають долати наслідки жорстокої війни.

У стінах Свірзького замку відомий український дизайнер та митець із Дніпра Валерій Кузнецов презентував інсталяцію «Полетіли. Повернення». Перша її частина презентувалася ще у 2016 році, коли досліджували міграційні процеси в Україні. І ось після 10-річної рефлексії на цьогорічному фестивалі митець презентував інсталяцію «Полетіли. Продовження». На жаль, міграція українців у світі продовжується та набуває нових масштабів. У роботі митець застосував вторинний матеріал із взуттєвої промисловості. Інсталяція відгукнулася у серцях гостей та учасників фестивалю, адже фактично кожен по-своєму переживає розлуку з близькими та рідними з-за кордону.

У дискусії “Місто майбутнього: складові. Заплановані реформи. Роль фахівців”, яку провели гості фестивалю з Києва. Архітектори в унісон погодилися, що галузь зазнає значних змін. Анна Кирій зазначила, що близько третини фахівців за роки повномасштабного вторгнення відмовилися від професії; 34 % підтримують думку, що в Україні є серйозні проблеми з авторським правом. Максим Мятко зазначив, що перехід на ВІМ задає більше питань, ніж дає відповіді, адже технічних засобів, як і фахових контролюючих осіб, недостатньо навіть на сьогодні. Ситуація постійного переходу від департаменту до департаменту додає для професії, яка і без того страждає, лише проблем. Архітектор Олексій Шемотюк додав, що завдяки ШІ нижня ланка архітекторів, як і в ІТ-сфері, через 5 років відійде у минуле. Зберегти при цьому фахові професійні кадри на сьогодні повинно стати пріоритетом. Олена Бондар сказала, що ведеться робота щодо удосконалення механізму архітектурних конкурсів. Вони мають бути публічними і передбачати достойну оплату роботи проєктувальників.

Старобутня архітектура не може вчитися у новобутньої, бо ж краса застигла у камені. Втім, архітектуру творять самі ж люди. Рефлексувати над сьогоденням та майбутнім архітектури України, ділитися досвідом та вести діалог у суспільстві про культурні процеси – кожного року ВЕЖА об’єднує довкола мистецькі кола та архітектурну спільноту. Ці три осінні дні рефлексії допомогли зрозуміти: українським архітекторам та митцям є що показати і, тим більше, про що розповісти.

Учасники фестивалю ВЕЖА компанії – партнери:

Торгово будівельна компанія PriorBud – комплексне будівництво, широкий асортимент якісних і надійних покрівельних і кладочних матеріалів.

Компанія LATEREM – група компаній із 20-річним досвідом на інтер’єрному ринку України.

ЮНІФАС – представляє швейцарську компанію Swisspearl (СВІСПЕРЛ) в Україні, яка виготовляє фіброцементні плити для вентильованих фасадів, дахів і інтерʼєрів.

Проектно-монтажна компанія Квадро-Альянс – надійний партнер у сфері опалення, кондиціювання та вентиляції.

КНАУФ – є провідним виробником будівельних і оздоблювальних матеріалів в Європі.

ISOMAT (ІТУМ) – це грецька багатонаціональна компанія, яка спеціалізується на розробці та виробництві будівельної хімії, розчинів і фарб понад 40 років.

MIRA — платформа цифрових рішень для будівельної галузі. Її основою є Mira NORM — інтелектуальний помічник для пошуку та аналізу державних будівельних норм, який надає перевірені відповіді з посиланнями на офіційні джерела.

RIM Group – найбільший вибір італійських меблів в Україні

Компанія STO – це компанія, яка є одним із лідерів у світі з виробництва матеріалів для фасадних, інтер’єрних систем, матеріалів для полімерних наливних підлог, а також акустики внутрішніх приміщень. 

Організаційні та фінансові партнери – архітектурні фірми:

Sheremeta AG – львівська архітектурно-проєктна компанія, заснована у Львові, що спеціалізується на архітектурному проєктуванні, дизайні інтер’єрів, інжинірингу та реконструкції об’єктів різної складності

ANDRIY ASANOV architecture&design studio – студія архітектури та дизайну, яка створює проєкти будівель, інтер’єри для HoReCa (ресторани, готелі), офісів та приватного житла.

5F studio – команда молодих професіоналів, що розробляє грамотні функціонально-технічні рішення, доповнені творчим підходом. Наші проєкти – це робота не лише архітекторів чи дизайнерів, а й замовників. Ми реалізуємо для вас, про вас і з вами

А7 architects – проєктне архітектурне бюро клубного типу, яке є унікальним середовищем творчого пошуку та експерименту в архітектурі проектуванні інжинірингу та дизайні інтер’єрів

Skeiron – збереження та популяризація культурної спадщини України через цифрові технології та глибокі дослідження

Ігристий партнер Фестивалю:

ВИНА СВІТУ – всеукраїнська мережа фірмових магазинів.

Медіа Організатор:

PRIMA INTERIOR

Медіа партнер:

ЗУАП

DHC Media

Аспекти Будівництва