У Львові вже втретє відгримів архітектурно-мистецький фестиваль ВЕЖА

У Львові вже втретє відгримів архітектурно-мистецький фестиваль ВЕЖА

З 1 по 4 липня цього року Львівська спілка архітекторів проводила Міжнародний фестиваль архітектури та мистецтв ВЕЖА. Цього року він був особливий, оскільки відбувався не лише на традиційному майданчику – у Пороховій вежі, але й у 10-ти інших локаціях нашого міста та області.

Тематика цьогорічного Фестивалю теж була особливою, бо присвячений він був 30-літтю української Незалежності. А тому і назва його була – ВЕЖА 3.0 «Форма [НЕ] залежності».

Чотири дні фестивалю розділили за різними підтемами, які у хронологічній послідовності розкривали процеси формування сучасної української архітектури. Так у перший день, що припадав на 1 липня – Всеукраїнський день архітектури – обговорювали пострадянський період її розвитку. Центральними подіями цього дня стали відкриття виставкового мультимедійного проєкту «Архітектура незалежності» (кураторка А.Єфименко) з інсталяцією «Місто і спадщина» (авторів Ю.Шемчук та М.Касаткіної), перегляд кінофільму про пострадянську архітектуру України «Вхід через балкон» (режисер Р.Блажан) та новий формат фестивальної події – зйомки з прямою трансляцією телешоу-дискусії «Архітектор Незалежності».

У другий день дискутували про пошук своєї архітектури. «У цей день головною подією став напів жартівливий, але символічний футбольний матч простонеба поміж архітекторами та забудовниками. На жаль у ньому архітектори програли – що загалом ілюструє сучасний стан речей на архітектурно-будівельному ринку. Але ми впевнено дивимось в майбутнє» - розповідає голова організаційного комітету Фестивалю Богдан Гой. Також цього дня були лекції мисткині К.Ганечук (Луцьк) та архітекторки О.Клейтман (Харків), львівських местецтвознавців Б.Шумиловича та Ю.Булки, а також гості з Польщі – Марії Гавад-Скомаровської – українки, яка працює у всесвітньо відомому бюро «MEDUSA GROUP».

Спікери говорили про сучасність: як архітектори працюють у Львові, інших містах країни та за кордоном. Учасники Фестивалю мали змогу оцінити розвиток мережі культурно-мистецьких інституцій нашого міста: Муніципальний мистецький центр, Музей міста (роботи львівського архітектурного бюро Re+) та, відкритий напередодні, музей «Радіо ГАРАЖ» (втілене у життя архітектурною студією О.М. Шумелда). Ключовим заходом в цей день стало змагання між різними студіями зі всієї України, які працювали в режимі воркшопа-експерименту, а переможець конкурсу – архітектурне об’єднання Guess Line Architects, яке очолює А.Лесюк, поїде у навчальну мандрівку до Італії.

«Важливою подією у цей день Фестивалю став захід академічного спрямування – науково-практична конференція «Василь Нагірний: Людина, архітектор, громадський діяч», яка відбулась у нововідкритому Музеї Андрея Шептицького поруч із Порохівнею на вул.Кривоноса» - додає організатор цієї події відомий львівський архітектор Юрій Горалевич.

Третій день пройшов під назвою «Народження “своєї” архітектури». Відповідальна за спортивно-мистецькі заходи Фестивалю О.Нікітенко розповіла: «Фестиваль відбувається у час пандемії, тому у його програмі багато подій під відкритим небом. Символічно, що у третій день Фестивалю був організований благодійний забіг центральною частиною міста «Архітектурна миля» - своєрідний маніфест того, що українським зодчим треба у швидкому темпі наздоганяти розвиток світової архітектури. Дякуємо Ю.Старовойтову, Я.Горуну та О.Бобрицькому за неймовірну допомогу і підтримку в організації цього заходу».

Саме міжнародному діалогу була присвячена інтерактивна дискусія «Місто і спадщина», яка відбулась вечором цього дня. Це був своєрідний інтелектуальний міст Львів - Париж, адже на захід був запрошений спікер з Франції – Мартен Дюплантьє, а також представники зі Львова – знані пам’яткоохоронці Микола Бевз та Андрій Салюк. Дискутували щодо того як потрібно охороняти спадщину, що ж все таки важливіше: місто з його прагненням до сучасного розвитку чи спадщина, яка руйнується у нас на очах.

У завершальний четвертий день Фестивалю, тема якого була: “Впевнено дивимось в майбутнє”, усі учасники архітектурно-мистецького свята вирушили до одного з найкрасивіших замків Львівщини – Замку у Свіржі. Упродовж попередніх днів Фестивалю тут архітектори, художники та дизайнери створювали неповторну атмосферу. У старовинних залах експоновано роботи як відомих художників, так і студентів Львівської академії мистецтв. Куратор цієї мистецької частини Фестивалю – львівський художник-монументаліст Микола Молчан розповідає: «Цього року особливою подією Фестивалю стали роботи молодої кафедри нашої Академії – кафедри актуальних мистецьких практик, студенти якої експериментують із новітніми візуальними та подієвими формами мистецької репрезентації.  Завершився цей день надзвичайно цікавою, я б сказав – урбаністичною виставою «ВІЙ» написаної за мотивами Миколи Гоголя сучасною авторкою Наталією Ворожбит. Цю надзвичайну театральну феєрію репрезентували студенти Університету імені Франка, під керівництвом режисера Романа Валька».

Чотири дні на території замку відбувалась також і мистецька резиденція, яку організували львівський художник В.Проданчук та Х.Кундира. Архітектори та дизайнери з різних міст України робили мистецькі інсталяції на тематику “Форма моєї незалежності”. У завершальний день Фестивалю автори їх презентували міжнародному журі, яке очолив відомий український куратор мистецьких проєктів – Павло Гудімов. Перемогу здобула команда у складі: Т.Крамаренко, С.Бояновський, М.Косика, Ю.Кобринь, які зробили інсталяцію у нижньому дворі Замку. Нагородою конкурсу стала ще одна закордонна навчальна поїздка, а саме до Швейцарії у Цюріх.

«Тішусь, що львівські колеги організовують такий якісний архітектурно-мистецький захід як Фестиваль ВЕЖА. Бажаю йому розвитку та перетворення на подію справжнього світового масштабу» - зазначив один з топ-лекторів цього дня міський голова міста Бережани, що на Тернопільщині, Ростислав Бортник, який до 2019 року працював архітектором у Відні, а тепер повернувся до рідного міста, щоб розвивати його використовуючи свій закордонний досвід.

 

© 2013-2021 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.