Круглий стіл із гострими кутами: бути чи не бути АПУ й самоврядуванню НСАУ
В Івано-Франківську у конференційному залі готелю „Станіславів“ відбувся круглий стіл „Перспективи розвитку та проблеми формування архітектурної палати України (АПУ)“. Метою його проведення стала потреба обговорити проблемні питання у сфері професійної діяльності архітекторів і напрацювати пропозиції щодо їх розв’язання. Неформальний обмін досвідом, дискусії, колективний інтелектуальний штурм призвели до формування бачення, як можна вирішити проблеми, що стосуються АПУ. На його основі була сформульована резолюція і, відповідно до неї, зроблені перші кроки.
Коли Україна ввійшла до Світової організації торгівлі і було прийнято закон «Про архітектурну діяльність», виникла необхідність впорядкувати українську архітектурну діяльність відповідно до європейських норм. Якщо раніше держава, а власне чиновники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України визначали, надавати тому чи іншому архітектору кваліфікаційний сертифікат, то, за вимогами ЄС, це повинні робити колеги. Тому в жовтні 2013 року на з’їзді Національної спілки архітекторів ініційовано створення в її структурі Архітектурної палати України ― об’єднання практикуючих, професійних архітекторів. Наступного року затвердили положення про регіональні АПУ й у регіонах були проведені установчі конференції. Так у Львові 2016 року створено регіональну АПУ (http://zuap.org/exclusive/ustanovchi-zbory-lvivskogo-viddilennya-arhitek...), загалом же в Україні до початку круглого столу було зареєстровано дванадцять палат із двадцяти семи можливих. До 2017 року Мінрегіонбуд у співпраці зі НСАУ проводив атестацію архітекторів на право самостійної творчої діяльності та вів реєстр сертифікованих архітекторів України. Торік, оскільки вже існувала АПУ, ці функції перебрала на себе Спілка. Цьогоріч постало питання, чи Палата буде збережена, і що робити, щоб НСАУ не втратила статус саморегулюючої організації.
На даний час для АПУ існують певні перешкоди ― з боку державних органів є небажання здійснити її реєстрацію та делегувати повноваження проводити професійну атестацію архітекторів-проектантів, що, відповідно, обмежує права її членів, діючих і професійних архітекторів.
Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька ― дев’ять обласних організацій НСАУ відрядили своїх представників для участі в круглому столі. Найбільше їх було з Івано-Франківської і Львівської обласних організацій. Першими питаннями, які обговорили учасники круглого столу, стали юридичні питання АПУ, як всеукраїнської, так і регіональних. Присутні постановили якнайшвидше завершити юридичну реєстрацію центрального органу АПУ і створити у всіх регіонах його відділення. За допомогою народних депутатів лобіювати у профільних Комітетах Верховної Ради вирішення питання самоврядності та збереження за НСАУ статусу саморегулівної організації, а також ― створення палат. Крім того, звернутися до профільного міністерства із законодавчим обґрунтуванням, навіщо архітекторам терміново затвердити статут НСАУ та надати їй статус самоврядної саморегулівної організації.
Питання організації та пошук механізмів співпраці і взаємодії АПУ з органами державної та місцевої влади, спеціально уповноваженими органами з контролю у сфері містобудівної діяльності (ДАБІ, будекспертизою та ін.) ― другий блок питань, який хвилював учасників круглого столу. Було визнано неприйнятним надання ДАБІ широких повноважень щодо видачі дозволів, тотального контролю, призначення покарань, бо це призводить до численних зловживань та корупції і перешкоджає професійній діяльності архітекторів. ДАБІ потребує реорганізації ― вона має лише контролювати дотримання законодавства у сфері будівництва, а повноваження між міськими й обласними ДАБІ мусять бути конкретизовані й розмежовані. Боротися із зловживаннями, порушеннями та іншими неправомірними діями може допомогти відкрита фактологічна база, де вони будуть зафіксовані. Наповнювати її інформацією покликані регіональні осередки НСАУ. Доступ до бази вирішено забезпечити через офіційний сайт НСАУ й соціальні мережі. При регіональних організаціях НСАУ не зашкодило би створити інституції юридичної підтримки архітекторів, залучати юристів до взаємодії з АПУ. Регіональним відділам НСАУ слід організувати ефективну співпрацю з органами місцевого самоврядування та їх структурними підрозділами. Крім того, депутатам ВР варто внести зміни в законодавство, щоб узгодити українські будівельні норми і закони з європейськими. Допомогти в цьому можуть і офіційних та неформальні зв’язки, обмін досвідом із архітектурними професійними спільнотами країн Європи. Також важливо терміново відновити в Україні інституції нормотворення, для цього потрібно підготувати звернення до профільного міністерства.
Страхування професійної діяльності архітекторів, ціноутворення проектів об’єктів будівництва та антидемпінгова політика, фінансове планування та вчасна звітність НСАУ, її громадська активність ― усі ці питання теж були у фокусі дискусій, що їх провадили учасники круглого столу. Так проблема страхування потребує вивчення світового досвіду у цій сфері, консультацій фахових юристів і перемовин з провідними страховими компаніями.
На думку голови Чернівецької регіональної АПУ Олега Пікущенка, серед заторкнутих під час обговорень питань найпріоритетнішими є два ― проблема самоврядування й затвердження статуту. Юристи регіональних палат уже підготували обґрунтування потреби самоврядування й затвердження статуту, без якого існування Палати не можливе.
Виконуючий обов’язки голови Львівської регіональної АПУ Володимир Следзь теж вважає, що найважливіше ― відстояти самоврядування НСАУ. І він має підстави для оптимізму ― призначена нова комісія Мінрегіонбуду, яка, ймовірно, прийме статус самоврядування не на рік, а на років три. Бо найбільшими противниками його прийняття були представники попередньої команди, які вже звільнилися з міністерства. Якщо позитивні прогнози не справдяться, то, як і було зазначено в резолюції круглого столу, архітекторам доведеться вдатися до радикальних заходів, включно із пікетами.
Заступник голови правління Івано-Франківської обласної організації НСАУ Володимир Гайдар переконаний, що спілкування у форматі круглих столів архітекторам надзвичайно корисне. Адже коли є лише одне на рік загальне зібрання представників регіонів у Києві, то складні наболілі питання за день вирішити важко. Навіть на івано-франківському круглому столі не всі питання були детально розглянуті. Скажімо, є ще багато питань, які стосуються культурної спадщини, залучення вишів, що готують майбутніх архітекторів, до співпраці. Бракує й комунікації між регіональними спілками. Нормотворення потребує модернізації ― державні будівельні норми застаріли й не встигають за розвитком будівельних технологій і появою нових матеріалів. Але добрим є те, вважає Володимир Гайдар, що відбувається об’єднання й обговорення проблем на місцях. Таким чином центральні органи Спілки отримують живу актуальну інформацію з регіонів, а не чекають критичних ситуацій. Потреби у змінах відстежуються ніби знизу догори, а не навпаки, коли регіони залежні лише від вказівок згори.
Такі зустрічі, дещо клубного, неформального формату, які об’єднують архітектурну спільноту, було узгоджено проводити хоча б раз на квартал. Учасники круглого столу після повернення додому зайняли активну позицію щодо піднятих на ньому питань. Так 2 березня у Хмельницьку відбулася конференція, результатом якої стало створення ще однієї регіональної палати. А у другій половині квітня заплановано провести великий круглий стіл вже в столиці України.
Автор статті ― Наталя Яценко
14.03.2018
