Історико-архітектурний опорний план смт Куликів Жовківського району Львівської області

Рейтинг проекту: 
152

Історико-архітектурний опорний план смт Куликів Жовківського району Львівської області був розглянутий 16 березня 2016 року та без зауважень рекомендований Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури до погодження та затвердження в установленому порядку.

Розробники проекту – архітектори: Ольга Оконченко, Ігор Оконченко, Семен Цимбалюк. Історичну довідку опрацювали дослідники Оксана Бойко та Василь Слободян.

Куликів належить до тих міст Галичини, історичні витоки яких пов’язані з княжими часами. Його найдавніша історія містить чимало загадок і неточностей та певною мірою заплутана. Донині не віднайдено документів про постання міста та надання його королем Польщі Владиславом Яґайлом шляхтичам Куликівським.

Поселення, на якому виникло місто Куликів існувало задовго до першої документальної згадки. Археологічні дослідження датують перше давньоруське поселення на цій території ХІ століттям, систему фортифікацій – ХІІ століттям.  Відкритим залишається питання часу першої локації міста на маґдебурзькому праві. В сучасній інтерпретації історії Куликова фігурують дві дати: надання 1469 і підтвердження його 1526 року, які в документах не мають підтвердження. Але відомо, що Куликів de facto вже наприкінці XIV ст. функціонував як місто. 1690 року дідич міста король Ян III Собєський поновив привілей на магдебурзьке право.

Розташоване на мисі гряди, що з трьох боків омивався ставками на річці Думний Потік та її притоками, що було надзвичайно вигідним з огляду на оборону. Укріплене городище, ремісничий посад з торговицею, через яку проходив головний гостинець зі Львова на Холм. Середмістя сучасного міста було ремісничим посадом з торговицею, а довколишні поселення інтеґровані вже у локаційне місто Куликів. Розпланування укріплень було спричинене застосуванням спряженого укладу замку і міста та продиктоване існуючим рельєфом місцевості.

Місто розміщене на історичному комунікаційному шляху, який входив у місто з півдня - зі Львова та виходив з півночі та заходу у напрямку на Холм. Ці вектори руху не утворюють прямолінійного проїзду через місто. При цьому напрямок на Мервичі, прокладений Куликівською грядою, проходив повз замок та був укріплений подвійною лінією ровів та валів.

Історичне середмістя мало досить розвинену архітектурно-розпланувальну структуру. Планувальна структура історичного середмістя була  нерегулярна, що відчитується при аналізі сучасної вуличної мережі.

Розпланувальна структура історичного середмістя складається з вуличної мережі, центральної – ринкової площі, та квартальної забудови. У процесі розвитку міста прослідковується динаміка розвитку складових розпланувальної структури. Головні планувальні елементи, які виникли на ранніх етапах існування міста Куликів – це замок, площа ринок і система кварталів, наближених до прямокутної форми, але підпорядкованих рельєфу, головні торгові шляхи. У процесі територіального росту міста за рахунок приміських територій - розпланувальна структура міського центру (середмістя) доповнювалась іншими складовими, які творили складнішу по ієрархії структуру.

Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови.

Підставою для визначення меж історичного ареалу та режимних зон смт Куликів були картографічні матеріали, затверджені та виявлені обстеженнями і пропоновані до включення до переліку ОКС памятки культурної спадщини, історично сформоване планування та забудова територій.

При тому, що первісна забудова міста не збереглась (переважна більшість рядової забудови вулиць відноситься до поч. ХХ ст. на фундаментах більш ранніх будинків), існуюча планувальна структура середмістя наслідує закладену при заснуванні поселення, тобто давньоруську і є прикладом високого рівня збереження  міської історичної планувальної структури вулиць.

Вражаючими є збережені залишки поясу міських фортифікаційних укріплень ХІІ - ХІV ст., які відчитуються на денній поверхні - земляні вали та рови, що за своїми масштабами мають лише поодинокі аналоги в Україні.

ІАОП

Зони охорони

© 2013-2018 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.