Затверджено резолюцію за результатами Конференції ЛооНСАУ «Сучасна архітектура Львова – реалії та перспективи»

Затверджено резолюцію за результатами Конференції ЛооНСАУ «Сучасна архітектура Львова – реалії та перспективи»

10 лютого 2016 року Правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України затвердило остаточну редакцію резолюції за результатами роботи редакційної комісії Конференції «Сучасна архітектура Львова – реалії та перспективи», яка відбулась 16 та 20 жовтня 2015 року.

Резолюція

конференції «Сучасна архітектура Львова – реалії та перспективи»

Львівської обласної організації

Національної спілки архітекторів України від 16.10.2015

І. Стосовно стану архітектурної галузі та суспільних, політичних, економічних реалій, в яких доводиться працювати архітектору в Україні

Розглянувши стан архітектурної галузі та суспільні, політичні, економічні реалії, в яких доводиться працювати архітектору в Україні, учасники конференції вважають, що прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. внесло в цю сферу хаос та негативні наслідки. Зокрема – це позбавлення органів місцевого самоврядування функцій погодження та контролю за проектно-будівельним процесом, а також – відсутність механізмів врахування інтересів громадськості. Як наслідок –  неодноразові випадки руйнування пам’яток архітектури та історично цінних будинків, численні приклади новобудов в буферній зоні Ансамблю історичного центру Львова, пам′ятки ЮНЕСКО, які спотворюють історичні краєвиди, спроби забудови ділянок на територіях міських парків тощо.

Згідно інформації ДАК, без погодження Міністерства культури було видано 120 дозволів на будівництво. Громадськість активно протестує проти незаконних забудов. Створюються громадські об’єднання для протидії незаконним діям інвесторів, у соціальній мережі – Фейсбук – створена спільнота «Скандальні забудови у Львові», яка створила реєстр, в якому вже більш як 200 об’єктів тощо.

Міська влада не реагує або мляво реагує на порушення інтересів громади, а спроби завадити такому нахабству інвесторів шляхом звернень громадських активістів до органів місцевої влади та правоохоронних органів виявляються часто малоефективними внаслідок вад законодавства, неефективної діяльності, а часом і прямого саботажу з боку чиновників місцевого самоврядування, правоохоронних органів та судової влади. Яскравим прикладом такого саботажу є рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014р., який через два з половиною роки (!) після подачі заяви про визнання протиправним запису у Державному акті на право власності на земельну ділянку на вул. Лукаша, 1 неіснуючого та не передбаченого чинним законодавством цільового призначення "для будівництва житла" (що і зробило можливим будівництво тут 17-поверхового житлового будинку на ділянці, призначений для однородинного житлового будинку),  відмовив позивачу під тим приводом, що це поза компетенцією цього суду. Очевидно, що судова система робить все, щоб затягнути час і дати забудовнику можливість завершити будівництво.

Незважаючи на те, що чиним законодавством передбачене виключно на конкурсній основі проектування об’єктів архітектури, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури, вимоги законодавства ігноруються, а одиничні випадки проведення  архітектурних конкурсів у Львові не принесли бажаних результатів.

Ці факти спонукали учасників конференції провести обговорення та висловити своє ставлення та пропонувати рішення щодо перелічених питань. Виступаючи з основною доповіддю по цьому блоку питань член правління ЛОО НСАУ Юрій Горалевич запропонував визнати незадовільною роботу керівників департаменту містобудування та управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та звернутись до керівництва ЛМР з пропозицією розглянути питання про доцільність перебування вказаних керівників на займаних посадах, а нові кандидатури обов’язково узгодити з архітектурною громадськістю міста.

Конференція вважає за необхідне:

1. Повернути на законодавчому рівні процедуру громадського обговорення важливих об’єктів містобудування, які планується будувати в містах, а не лише містобудівної документації (генеральних планів територій, планів зонування територій) – так як це є зараз. Тобто, проекти всіх значимих будівель і споруд громадського призначення, а також багатоповерхових житлових будинків, перед тим як забудовник (інвестор) буде подавати документи в органи містобудування на отримання вихідних даних, мають пройти процедуру громадського обговорення з протоколом, де будуть зафіксовані всі побажання мешканців. Але слід виключити з цього переліку індивідуальні житлові або дачні будинки, які планується будувати на приватизованих земельних ділянках.

2. На законодавчому рівні надати органам містобудування та архітектури місцевих рад повноваження щодо розгляду та погодження проектної документації, яка згодом буде подаватись на експертизу і згідно якої буде провадитись будівництво. Бо, на жаль, станом на нинішній час органи містобудування і архітектури місцевих рад усунуті від цього процесу, що є невірно, оскільки в кінцевому результаті ніхто не контролює, згідно якої документації проводиться будівництво. Органи Державної будівельної експертизи проводять експертизу лише в частині міцності і надійності конструктивної частини, а архітектурні рішення віддано на «відкуп» замовнику і часто «ручних» проектантів, які не завжди мають бажання чітко дотримуватись містобудівних умов і обмежень.

3. Проектування важливих громадських та житлових будівель (варіант – архітектурних об’єктів 4 та 5 категорії складності) у м. Львові повинно відбуватись тільки на конкурсній основі.

4. Визнати загалом незадовільною роботу департаменту містобудування ЛМР та управління охорони історичного середовища ЛМР, а тому терміново вжити ефективних заходів щодо покращення якості їх функціонування за допомогою активного залучення до роботи цих структурних підрозділів архітектурної громадськості та інтелектуальної еліти міста, а також наданням максимального доступу до інформації щодо прийнятих ними рішень.

5. З метою уникнення в подальшому порушень чинного законодавства при призначенні осіб на посаду головного архітектора Львова, проводити процедуру призначення на цю посаду на основі відкритого конкурсу з врахуванням рекомендацій та залученням до складу конкурсної комісії представників ЛОО НСАУ, відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про архітектурну діяльність».

6. З метою збільшення впливу головного архітектора Львова на прийняття необхідних для міста рішень, рекомендувати Львівській міській раді надати йому статус заступника  міського голови.

7. Передбачити посаду ландшафтного архітектора міста в структурі Управління архітектури ЛМР.

8. Сприяти відновленню нормальної роботи державних проектних інститутів: Державного інституту проектування міст «Містопроект» та Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроекреставрація», науково-інформаційний, кадровий потенціал та фахова діяльність яких має важливе значення не тільки для м.Львова, а й для всього Західного регіону України.

ІІ. Актуальний стан містобудівної документації Львова

Розглянувши доповіді щодо актуального стану містобудівної документації Львова учасники конференції констатують як позитивний факт, що місто має затверджений ЛМР у 2010 р. генеральний план, розроблені плани зонування території адмінрайонів Львова (на цей час відсутні лише по Галицькому та Личаківському районах міста), а також те, що розробляються Детальні плани територій міста.  Однак той факт, що при розробці генерального плану був використаний розроблений в 2005 р. інститутом «Укрзахідпроектреставрація» документ, який трактується як оновлення історико-архітектурного опорного плану, виконаного ще в 1987-1989 рр. для генплану Львова 1993р., і який затверджений ЛМР, та з невідомих причин не був поданий для погодження до Міністерства культури України, є підставою для сумнівів в юридичній чинності рішень генерального плану Львова.

Учасники конференції також звертають увагу на негативні явища при реалізації рішень чинної містобудівної документації, зокрема:

-       містобудівні умови і обмеження надаються органами архітектури на основі містобудівного розрахунку (а це, практично, наміри замовника). Основою для надання містобудівних умов і обмежень повинен бути (згідно чинного законодавства) розроблений і затверджений план зонування території або детальний план території;

-       через відсутність плану земельно-господарського устрою території міста немає змоги юридично визнати земельні ділянки історичного ареалу міста з їх охоронними зонами;

-       окремі детальні плани територій розробляються за кошти приватних інвесторів, що ставить під сумнів пріоритетність громадського інтересу над інтересами інвестора при виборі проектного вирішення;

-       необхідно впорядкувати земельний та містобудівний кадастри, які розроблені частково, і унеможливити зловживання та плутанину при вирішенні питань щодо підготовки дозвільної документації для будівництва.

 ІІІ. Стосовно збереження архітектурної спадщини Львова

Розглянувши доповіді про збереження архітектурної спадщини Львова, учасники конференції констатують, що стан збереження архітектурної спадщини міста, на території якого зареєстровано більше 2 000 пам’яток архітектури, є незадовільним.

1. На сьогодні територія Ансамблю історичного центру Львова, як пам’ятки світової спадщини, перебуває у правовому вакуумі щодо забезпечення охорони, дослідження та використання архітектурної спадщини. Відсутній єдиний комплексний пакет містобудівної та пам’яткоохоронної документації (зокрема - дотепер не розроблений та не затверджений Історико-архітектурний опорний план міста Львова), що визначає режими використання території Ансамблю історичного центру Львова, межі та режими буферної зони пам’ятки, погоджені та затверджені центральним органом виконавчої влади, уповноваженим у сфері охорони культурної спадщини. Відсутній План управління об’єктом всесвітньої спадщини, що мав би бути розроблений ще 16 років тому відповідно до настанов по виконанню Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

2. Дотепер не створений Орган управління об’єктом всесвітньої спадщини та Наглядова рада, відсутні правові механізми управління об’єктом. Натомість розпорядженням голови Львівської ОДА у травні цього року ліквідований Державний історико-архітектурний заповідник у м.Львові. Отже органи державної виконавчої влади, на які законодавчими та іншими актами покладено функцію охорони історичного центру Львова стимулюють безконтрольну будівельну діяльність на території об’єкта всесвітньої спадщини, площа якого становить сумарно 150 га, а також його буферної зони (площа якої становить більш як 2,5 тисяч га).

3. Внаслідок цього та у зв’язку з бездіяльністю Міністерства культури України, місцевих пам’яткоохоронних органів, а також місцевих органів містобудування і архітектури, відбувається активне руйнування пам’яток на території Ансамблю історичного центру Львова, внесеного до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та ведуться неправомірні нові будівництва в буферній зоні цієї пам’ятки. Про ці факти громадські організації неодноразово повідомляли Міністерство культури України, органи державної адміністрації, органи місцевого самоврядування та широку громадськість. Однак належної реакції з боку органів прокуратури, МВС та Міністерства культури дотепер не було.

4. Всі ці чинники ставлять під реальну загрозу втрати універсальні цінності пам’ятки, що стали підставою для внесення її у 1989 р. до Списку всесвітньої спадщини. Це може призвести до внесення історичного центру Львова до списку пам’яток "під загрозою" на черговій сесії Комітету всесвітньої спадщини.

Вважаємо за доцільне рекомендувати:

1) Кабінету Міністрів України

- відмінити незаконне розпорядження Голови Львівської ОДА від “5” травня 2015 року № 188/0/5-15, яким ліквідовано Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові.

- відновити діяльність Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові.

- оголосити мораторій на проведення нового будівництва на території Ансамблю історичного центру Львова, внесеного до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та його Буферної зони, видати розпорядження про проведення позапланової перевірки фактів незаконного будівництва та руйнування пам’яток на цих територіях.

2) Міністерству культури України:

- здійснити заходи із створення Органу управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розробити і затвердити в установленому порядку План управління об’єктом всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру міста Львова";

-   розпочати створення Громадської ради Органу управління об’єктом всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру міста Львова";

-   завершити розроблення меж та режимів використання (регулятивних норм) Буферної зони пам’ятки;

-   оголосити Мораторій на розгляд і погодження проектів містобудівних перетворень, зокрема реконструкцій, надбудов і нового будівництва на території об’єкта всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру міста Львова", його буферної зони та історичного ареалу м.Львова до розроблення і погодження у встановленому Законами України порядку Історико-архітектурного опорного плану міста Львова.

2) Національній спілці архітекторів України:

- розробити окрему програму підвищення кваліфікації архітекторів для ведення науково-дослідних та проектних робіт на пам’ятках архітектури, об’єктах культурної спадщини, в охоронних зонах пам’яток;

- створити базу даних порушень сертифікованими архітекторами пам’яткоохоронного законодавства та державних будівельних норм і правил з реставрації об’єктів культурної спадщини;

- запровадити механізм дотримання правил професійної етики архітектора і його відповідальності перед Спілкою та суспільством за їх порушення.

3) Львівській обласній державній адміністрації:

- на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 1338 від 11.11.2009 р. відновити діяльність Державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові;

4) Міській раді м.Львова, міськвиконкому:

- оголосити Мораторій на видачу містобудівних умов та обмежень, розгляд і погодження проектів містобудівних перетворень, зокрема реконструкцій, надбудов і нового будівництва на території об’єкта всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру міста Львова", його буферної зони та історичного ареалу м.Львова до розроблення і погодження у встановленому Законами України порядку Історико-архітектурного опорного плану міста Львова;

- розпочати діалог з ЛОО НСАУ, ЛО УК ІКОМОС й іншими професійними, пам’яткоохоронними і громадськими організаціями щодо вироблення спільного механізму врегулювання діяльності архітекторів, інвесторів, органів місцевого самоврядування та громади при проектуванні і проведенні будівельних та реставраційних робіт в історичному центрі Львова та Буферній зоні.

5. Важливим для збереження історичної та культурної спадщини Львова є також збереження історично сформованого простору, що включає систему візуальних зв’язків, кварталів історичної садибної забудови, зразків архітектури функціоналізму 30-х рр. минулого століття, існуючих зелених зон на території довоєнного Львова. Необхідно надати їм відповідний охоронний статус.

IV. Перспективи, стратегія, роль Львівської обласної організації НСАУ в архітектурному процесі.

Конференція констатує, що ЛОО НСАУ впродовж останніх років через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин, зокрема відсутності у керівництва міста та області бажання вести діалог, фактично була усунута від впливу на архітектурні процеси в місті Львові. Попередній головний архітектор Львова, на жаль, навіть не був членом Спілки архітекторів та не налагодив із Спілкою конструктивної співпраці. У практиці діяльності органів місцевого самоврядування, замовників та інвесторів відсутні механізми, стимули та інтерес до врахування думки професійної спільноти архітекторів щодо забудови міста, окремих територій та об’єктів архітектури. Позитивна практика 80-90-х років ХХ ст., коли важливі проекти обговорювались у Спілці архітекторів з залученням представників громадськості, нині повністю забута. Спроби налагодити конструктивну співпрацю з Львівською міською радою, зокрема, Департаментом містобудування, свідченням чого був відкритий лист правління ЛОО НСАУ в лютому 2013 р., наштовхнулись на негативну реакцію керівництва вказаного Департаменту, а один з ініціаторів листа, член правління ЛОО НСАУ Ю.Горалевич, був незаконно звільнений з роботи у ЛМР.

З призначенням на посаду головного архітектора Львова Ю.Чаплінського відновились контакти правління з керівництвом Управління архітектури ЛМР, що дає надію на налагодження плідної співпраці в майбутньому.

З метою активізації діяльності ЛОО НСАУ та забезпечення впливу професійної архітектурної спільноти на архітектурний процес у м. Львові, учасники конференції рекомендують здійснити наступні кроки:

1. Архітектори повинні діяти публічно, підтримувати регулярні контакти з громадськістю, доносити свою фахову думку до мешканців міста, зокрема, через засоби масової інформації.

2. Повинна бути солідарність архітекторів як професійної спільноти у відстоюванні громадського інтересу.

3. «Львівський будинок архітектора» повинен стати дискусійним майданчиком для архітектурної професійної спільноти, громадських активістів, замовників та інвесторів, представників місцевого самоврядування при обговоренні проектів важливих об’єктів архітектури, проведення архітектурних конкурсів, експозицій та виставок проектів тощо.

4. Зважаючи на численні факти надання кваліфікаційних сертифікатів архітектора комісією Міністерства регіонального розвитку в обхід кваліфікаційних комісій з сертифікації, створених обласними організаціями НСАУ, особам, професійна компетентність яких призводить до появи у місті сумнівної якості в архітектурному сенсі об’єктів, що викликає протести і нарікання зі сторони громадськості, ставить під сумнів та дискредитує саму ідею сертифікації, учасники конференції висловлюють переконання, що процес сертифікації архітекторів повинен проводитись через саморегулівну організацію професійних архітекторів – Архітектурну палату та звертаються до керівництва НСАУ з пропозицією здійснити практичні кроки щодо її утворення.

4. ЛОО НСАУ повинна добитись згоди та повноважень від учасників інвестиційних процесів у будівництві та органів державної влади та місцевого самоврядування щодо права організації та проведення архітектурних конкурсів у місті та області. Першим етапом цього повинно бути безумовне погодження, згідно вимог чинного законодавства, організаторами програм та умов конкурсів з ЛОО НСАУ.

5. Активізувати роботу Спілки, регулярно проводити семінари та конференції з обговоренням актуальних питань професійної діяльності, запрошувати на них головних архітекторів міста та області.

За дорученням учасників конференції

Голова ЛОО НСАУ, Віце-президент НСАУ               Олександр Ярема

© 2013-2018 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.