Померла Муза Консулова – архітектор і дослідник архітектури

Померла Муза Консулова - архітектор і дослідник архітектури

В понеділок, 18 березня 2019 року, у віці 97 років померла Муза Борисівна Консулова – архітектор і дослідник архітектури, член Спілки архітекторів, дружина архітектора Анатолія Консулова.

Муза Консулова народилась 20 липня 1921 р. у с. Романівка (нині Костянтинівського району Донецької області). У 1946 р. закінчила Московський архітектурний інститут. З 1947 р. працювала у Львові у філіалі інституту “Діпроміст”.

У 1950–1960-х рр. Муза Консулова активно займалась проектуванням львівських громадських і житлових споруд. Брала участь у створенні проекту забудови нової центральної площі за Оперним театром (1951–1952 рр., співавтори В. Гольдштейн, С. Соколов, Г. Швецько-Вінецький, не реалізовано). Автор ресторану у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, кав’ярні у Стрийському парку (1953–1956 рр.), 7-поверхового житлового будинку на вул. 700-ліття Львова (нині проспект В. Чорновола), 3 (1955–1957 рр., співавтор В. Гольдштейн).

Житловий будинок на просп. В. Чорновола, 3
 

У 1952 р. стала членом Спілки архітекторів УРСР. У 1951–1957 рр. навчалась в аспірантурі Науково-дослідного інституту архітектурних споруд Академії будівництва у Києві. У 1960 р. на Сільськогосподарській виставці у Києві спорудила перший в Україні експериментальний житловий будинок з квартирами у двох рівнях. У 1962 р. М. Консулова захистила дисертацію на тему “Малоповерхові житлові будинки з квартирами у двох рівнях” і отримала диплом кандидата архітектурних наук. У 1966 р. її нагородили першою премією на Республіканському конкурсі “Малоповерхові житлові будинки для сільського будівництва в Україні”.

З 1966 р. Муза Консулова – доцент кафедри архітектурного проектування Львівської політехніки. В її творчості цього періоду важливим є спорудження навчальних корпусів Політехніки – загальнотехнічного факультету на вул. О. Невського (тепер Митрополита Андрея), 5 та енергетичного факультету на вул. Миру (нині вул. С. Бандери), 28а (тепер корпус № 5, 1966– 1972, співавтори В. Голдовський, Г. Рахуба). Під час спорудження навчальних корпусів М. Консулова впровадила нові для львівського зодчества оздоблювальні матеріали. Разом з іншими архітекторами за навчальний комплекс Львівської політехніки була нагороджена премією Ради Міністрів УРСР у 1978 р.

Корпус №5 Національного університету "Львівська політехніка: на вул. С. Бандери, 28а
 

Оригінальне, інколи новаторське трактування засад архітектури конструктивізму 1920–1930-х рр. – найхарактерніша ознака її творів.

Чимало зусиль і часу М. Консулова віддавала педагогічній роботі зі студентами Політехніки реконструкції. Спільно зі своїми учнями у 1970-х рр. вона розробила проекти реставрації та замків, відомих як «Золота підкова Львівщини» – в Олеську, Підгірцях, Золочеві, Свіржі, Старому Селі. Дипломні роботи студентів М. Консулової неодноразово отримували нагороди (наприклад, робота У. Піхурко “Музей Лесі Українки у с. Колодяжне”). Повага до кожної особистості, дисициплінованість й захоплення своїм фахом допомогли М. Консуловій виховати плеяду архітекторів, серед яких – головні архітектори багатьох міст, керівники майстерень, доктори та кандидати наук, висококваліфіковані спеціалісти.

Наукова робота – також важлива сторінка її діяльності. Вона надрукувала низку наукових статей у часописах “Вісник Львівського політехнічного інституту” та “Строительство и архитектура”. Зокрема, за допомогою аналізу мікроклімату львівських будинків М. Консулова довела, що вертикальне озеленення захищає стіни і зменшує вологість житлових будинків – це сприяло збереженню ландшафтного середовища міста. 

Джерело

Бірюльов Ю. О., Черкес Б. С. Творча спадщина архітекторів родини Консулових // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2012. — № 728. — С. 262—263.

© 2013-2019 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.