Маніфест

Маніфест

МАНІФЕСТ

Круглого столу, приуроченого пошуку та дослідженню
національної самоідентичності,
у рамках проведення Всеукраїнського Фестивалю Української архітектури «ВЕЖА»
 
Будинок Архітектора
«Порохова Вежа»
м. Львів, вул. Підвальна, 4                           29.06.2018 року Божого

 

          Ми, українські архітектори, історики та науковці, - учасники Круглого столу, приуроченого пошуку та дослідженню національної самоідентичності, у рамках проведення Всеукраїнського Фестивалю Української архітектури «ВЕЖА», цим урочистим письмовим зверненням засвідчуємо історичну подію, яка вперше від часів відновлення Української Незалежної Держави констатує необхідність створення її новітньої стратегії розвитку на основі національних та духовних особливостей, етнокультурних традицій та велетенського вкладу українців, як титульної нації, що із часів прадавньої Гіпербореї тисячоліттями проживає на своїй Богом даній Землі, у скарбницю прогресу світової цивілізації.

          Усвідомлюючи чинний катастрофічний стан стратегічного розвитку країни на її сучасному етапі, тотальної криміналізації, тінізації та прагматичної космополітизації вітчизняної архітектурно-будівельної галузі, як складової культурного прогресу, її етнонаціонального розвитку та самоідентифікації у сім’ї європейських народів та націй, маючи на меті здобуття й розбудову великої національної держави, здатної забезпечити добробут українців та майбутнє українських нащадків, єднаємо свої зусилля на основі історично доведених, фундаментальних, беззаперечних, непорушних для нас усіх принципів та цілей і пропонуємо чіткий план першочергових заходів та кроків для оздоровлення країни та нації:

  1. Визначити пріоритетом державної політики реалізацію національних інтересів українців, як титульної нації, що тисячоліттями проживає на своїй Землі, через становлення й розвиток Української національної архітектури, як складової новітньої стратегії розвитку Держави Русь-Україна.

  2. На основі археологічних досліджень, історичних літописів, письмових згадок та джерел, констатувати історичну тяглість традицій розвитку української етнонаціональної архітектури від найдавніших поселень до нинішнього часу, як закономірне явище, зумовлене кліматичними умовами й географічним розміщенням території України та, у зв’язку з цим,  самобутньою семантикою, духовними й етнокультурними особливостями та традиціями українців.

  3. Визнати, так звану, історію «Древнерусского государства та исскуства», яку й до нині викладають у багатьох вітчизняних архітектурних та мистецьких навчальних закладах різного рівня та профілю акредитації, свідомо та системно сфальсифікованим (протягом 18-20-х століть) міфом московської імперської історіографії, з метою узурпації та привласнення правонаступництва Київської Русі, як давньої Держави русинів-українців.

  4. При проведенні загальноукраїнських заходів та форумів, вимагати (включно до дисциплінарної, адміністративної та навіть кримінальної відповідальності) від посадовців, педагогів, адміністрацій, а також уповноважених представників органів державної влади й місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що офіційно зареєстровані та здійснюють свою діяльність на території України, неухильного виконання статті 10 Конституції України, згідно якої Державною мовою в Україні є українська мова.

  5. Очистити від ворожої пропаганди український мистецький інформаційний простір, у тому числі, соціальні мережі інтернету. Всебічно рекламувати, культивувати та пропагувати традиційні духовно-культурні цінності, зміцнювати національну свідомість та гідність.

  6. Провести тотальну декомунізацію та реальну люстрацію вітчизняних архітектурних та мистецьких навчальних закладів різного рівня та профілю акредитації, обов’язкову тотальну переатестацію професорсько-викладацьких кадрів, аналіз їхніх дисертацій, на основі яких здобувалися вчені ступені у радянський період колишнього СРСР, докорінне очищення викладацьких кадрів, які співпрацювали та співпрацюють із ворожими спецслужбами та установами (у тому числі, через проходження свідчень на т.зв. поліграфі), а також є ставлениками колишніх і теперішніх окупаційних режимів.

  7. Запровадити у вітчизняних архітектурних та мистецьких навчальних закладах різного рівня та профілю акредитації обов’язкове повноцінне вивчення предметів «Українська архітектура» та «Історія Української архітектури», попередньо розробивши методичні рекомендації, базовані на національній самоідентичності, історичних традиціях та правдивих науково підтверджених фактах. У навчальних закладах із підготовки архітекторів, запровадити окремі кафедри із підготовки спеціалістів (у тому числі, туристичних гідів), вивчення, дослідження та всебічної популяризації Історії Української архітектури, українських архітекторів та родових архітектурних династій.

  8. Запровадити обов’язкову атестацію, навчання та сертифікацію туристичних гідів та відповідальних за донесення інформації туристам та туристичним групам.

  9. Всебічно дослідити, вивчити, облікувати та занести до переліку пам’яток національного значення усі об’єкти запроектовані та зведені фабрикою Івана Левинського, українськими архітекторами Опанасом Сластіоном та Василем Кричевським, життя та творчу діяльність яких слід популяризувати у світовому масштабі як корифеїв української архітектури, які заклали фундамент теоретичного та практичного пошуку національної ідентичності в архітектурі нашої Держави.

  10. Вимагати спорудження знакових архітектурних об’єктів виключно за умовами відкритих архітектурних конкурсів та проектами переможцями цих конкурсів. Забезпечити неухильне виконання Закону України «Про архітектурну діяльність», а, особливо, його статті 6, згідно якої  виключно на  конкурсній   основі   здійснюється   розроблення проектів об'єктів архітектури,  реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і  формування  забудови  населених  пунктів,  а  також об'єктів,  які  розміщуються  в  зоні  охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно  впливати  на  території  і  об'єкти природно-заповідного фонду, а також статті 14, згідно якої призначення  на посаду головного архітектора області, району, міста здійснюється виключно за результатами конкурсу за  участю місцевих організацій Національної спілки архітекторів України.

  11.  Заборонити надання кваліфікаційних сертифікатів архітекторам без отримання попередньої рекомендації місцевої організації Національної спілки архітекторів України.

  12.  Всебічно підтримувати діяльність НСАУ, як єдиної саморегулівної громадської організації, що своїм потенціалом та вимогами статуту бере на себе історичну відповідальність за новітній стратегічний курс розвитку Держави Україна.

Модератор Круглого столу:                                     Юрій ГОРАЛЕВИЧ,
лауреат Державної премії та
Премії імени Івана Левинського в галузі архітектури
© 2013-2018 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.