Завітати в освітні заклади, шпиталі, на фабрики ― відчути пульс міста

Завітати в освітні заклади, шпиталі, на фабрики ― відчути пульс міста

Завітати в освітні заклади, шпиталі, на фабрики ― відчути пульс міста.

Таким було завдання цьогорічних European heritage days, або Днів європейської спадщини, які проходили на початку вересня в країнах, що приєдналися до Європейської культурної конвенції. У Львові відчинили свої двері для відвідувачів будівлі, котрі творять нетуристичну частину його урбаністичного обличчя.

Ідеї святкування Днів європейської спадщини, яку запропонував колишній міністр культури Франції Жак Лангу, більше тридцяти років. Щороку культурні малознані пам’ятки, переважно закриті для огляду, розкривають заховані за їхніми фасадами власні таємниці. Увага до них надає їм ніби «другого дихання» ― показує, як вони зі своїм історичним минулим органічно вписуються в сучасне життя.

Споруди спеціального призначення ― освітнього, лікувально-медичного, промислового ― були і є невід’ємною складовою архітектурного ансамблю Львова. Побачити деякі з цих об’єктів всім охочим, небайдужим до міської історії, дали змогу екскурсії. Вперше активну участь в них взяли представники львівського осередку Спілки архітекторів і традиційно ― викладачі й аспіранти Львівської політехніки. У самій Політехніці професор кафедри містобудування ІАРХ Богдан Посацький провів екскурсію актовою залою в головному корпусі університету, яку доповнила розповідь викладача кафедри дизайну та основ архітектури ІАРХ Віолетти Радомської про реставрацію монументальних полотен з циклу «Тріумф прогресу», виконаних за проектом Яна Матейка. Архітектор Ірина Русанова ознайомила присутніх на екскурсії з історією розбудови студмістечка Львівської політехніки.

Екскурсії заводом радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) на Підзамче, який завдяки креативним майстерням переживає нове народження, територією !FESTrepublic, що нагадує містечко в місті, де є офіси й місце для фестивалів і виставок, будівлею колишньої «Крайової фабрики кахлевих печей», астрономічною обсерваторією й архівними сховищами ЛНУ ім. І. Франка, сучасним корпусом Львівводоканалу на вул. Зеленій, музейно-культурним комплексом пивної історії «Львіварня», електростанцією змінного струму на Персенківці, колишнім Будинком військових інвалідів для вояків Галичини, трамвайним депо, «Домом здоров’я» доктора Солецького, будівлею колишньої єзуїтської колегії…

А ще, крім того ― прогулянка «із задоволенням і не без (планувально-архітектурної) моралі» просторами Сихова, із зверненням уваги на систему громадських споруд, й Клепарова, вулицею князя Романа, яка є рекордсменом за кількістю довоєнних написів на будинках. Із розповідей-лекцій можна було дізнатися й про індустріальне минуле Львова, і про те, як функціонувала фабрика кераміки на вул. Ген. Чупринки, 58, яку організував Іван Левинський (про неї розповів доцент кафедри ДАС Львівської політехніки Сергій Іванов-Костецький), і про те, як поліхромні техніки й матеріали використовували на фасадах будівель Львова у 2-й пол. ХІХ ст. (доцент кафедри ДОА Політехніки Тетяна Казанцева). Під час екскурсії сучасним діловим бізнес-центром «Промисловий» її учасники дізналися від архітектора й викладача Політехніки Богдана Гоя, якої трансформації зазнала ця територія, що раніше належала Львівській міській бойні (у радянські часи ― Львівський м’ясокомбінат). Львів відкрився і через пішохідний квест, і через велопрогулянку, а під час екскурсії будинком та фабрикою водних помп Шимона Малохлєба пройшов майстер-клас із швидких замальовок пам’ятки.

Усі екскурсії містили акценти на історії об’єкту і на його архітектурному вимірі ― багато об’єктів були зруйновані, але за часів Незалежності шляхом внутрішніх інвестицій отримали імпульс для розвитку. Вони перетворилися не на банальні бізнесові центри, які не мають ніякого смислового навантаження, а на різноплановий урбаністичний простір, який виконує соціальну й мистецько-культурну функцію ― слугує місцем для розмаїтих заходів. Теперішнє завдання ― не лише модернізувати історичну спадщину, а й зберегти її автентичність.

26.10.2017

Автор статті: Наталя Яценко

© 2013-2018 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.