Як майструвати місто: досвіди і практики

«Майстерня міста»

Понад два тижні у червні у Львові майстрували місто: в рамках урбаністично-культурного проекту  «Майстерня міста» відбулася низка заходів, до яких ― і як співорганізатор, і як учасник ― долучилась і львівська обласна організація Спілки архітекторів України.

Передовсім «Майстерня» розмістилась по-сусідству з Будинком архітектора ― на майданчику біля Порохової вежі. Також місцевий осередок НСАУ спільно з Департаментом розвитку Львівської міської ради організували «Діалоги поколінь львівських архітекторів», що мали на меті запрезентувати архітектурний досвід Львова останніх 50-ти років. Запланували 4 лекції-дискусії, однак відбулося три (зустріч з Ярославом Мастилом, обіцяють, попереду). Олександра Сладкова, працівник Департаменту розвитку ЛМР, розповідає:

― На таких зустрічах видно, що ми дуже мало спілкуємось. Так, розробникові Генплану розвитку Львова 2025 Віталію Дубині (ДПІ «Містопроект») активісти ставили досить різкі запитання, а потім потрохи, в процесі обговорення, прийшли до спільного розуміння, побачили багато можливостей для співпраці. На другій зустрічі ― з колишнім головним архітектором Львова Василем Каменщиком ― йшлося про особливості роботи головного архітектора: якщо раніше громада не відігравала тут ролі,  й головним було спілкування з депутатами і мером, то зараз у головного архітектора повноважень менше, тиск куди більший (завдяки зростанню кількості активістів, розвитку громадянського суспільства). Василь Каменщик у спілкуванні виявився досить простим, сконцентрованим, не схильним до філософських узагальнень, а от Микола Рибенчук — надолужив: приємно було бачити архітектора-мрійника, який може реалізувати себе у Львові. Завдяки такому спілкуванню починаєш краще розуміти різні часи: було місце і мрійникові, і прагматику, і розробникові генплану, який намагається побудувати  ідеальне місто. На зустрічах згадували багато знакових для Львова імен архітекторів, досвід яких теж дуже важливо зафіксувати.

Темою цьогорічної «Майстерні» було налагодження комунікації між фаховим середовищем та  активістами. Проте цільова аудиторія ― ширша: мешканці міста, діти, люди з особливими потребами і, зрештою, кожен зацікавлений.

Тематика, як і життя в місті ― багата: розвиток районів, громадський простір, діти і місто, дівчата й місто, велоінфраструктура, сталий розвиток, збереження історичної спадщини тощо. Формати ― теж до смаку: виставки (до прикладу, «Місто. Дерево. Людина», виставка проектів Міських громадських просторів авторства студентів Львівської політехніки та Лісотехніки), воркшопи, презентації, мистецькі акції, екскурсії (зокрема оглянули відреставровані балкони, відновлені дворики в історичній частині міста).

Координатори від різних інституцій — Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, Інституту міста у Львові, Департаменту розвитку, а також управління охорони історичного середовища ЛМР ― мали свої заходи, але левову частку програми наповнили ініціативи ззовні. Загалом із 46 поданих ідей проектів після відбору (а зважали на некомерційний характер, тяглість проектів) до програми ввійшло 40 ініціатив і 80 проектів, зазначає Тарас Гакавчин, проектний менеджер Інституту міста. Він розповідає:

― Цього разу «Майстерню міста» вперше організували місцеві структури, зокрема Інститут міста та міськрада: справу перейняли від товариства GIZ, яке до того проводило захід (цьогоріч він проходив під патронатом і за фінансової підтримки GIZ). Крім основної локації, ми максимально пішли в райони. Так, було свято сім᾿ї на Шафарика, свято двору «Балатон-фест», завдяки організації «Золоті роки» ― проект єднання поколінь на вулиці Городоцькій, 285, де на базі місцевої бібліотеки №17 старші люди разом із дітьми створювали громадський мистецький простір (садили квіти, танцювали і т.д.). Інші точки: внутрішній дворик Ратуші, де представляли концепції його розвитку, сквер на Валовій, територію якого відновлювали з допомогою арт-засобів, URBAN-бібліотека на Устияновича, де в рамках Urban Doc пробували створювати короткометражки про місто, урбаністику тощо. А от мистецький кластер «Фарбований лис» залучав дітей до розписування дитячих садочків і шкіл.

На «Майстерню» до Львова приїхали з Києва, Одеси, Харкова, Івано-Франківська, інших міст. Особливо широкою була географія учасників конференції на тему партисипації в бюджетуванні, урбаністиці та культурі.

Серед учасників проекту ― й іноземні фахівці, зокрема з Австрії, які спільно зі львівськими політехніками провели воркшоп з вуличного дизайну, та з Німеччини, які тривалий час займались розробленням ігор як форми вивчення міста. Про динаміку «Майстерні міста» говорить консультант GIZ Україна Міхаель Енґель:

― Метою є сформувати у Львові здатність до забезпечення сталого урбаністичного розвитку в майбутньому. Це охоплює різні цільові групи та інструменти. «Майстерня» є одним з них: вона дозволяє зібрати різних стейкхолдерів (міська адміністрація, громадськість, бізнес), пришвидшити діалог між владою та мешканцями, зробити його якісним. Зростає кількість учасників, організаторів, локацій «Майстерні міста», та найважливіше для нас ― успішна передача організації проекту місцевій адміністрації.

Ірина ШУТКА

Фото автора і з фейсбук-сторінки «Майстерня Міста / Urban Workshop»

10.07.2016

© 2013-2017 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.