Воркшоп з оновлення актової зали І навчального корпусу «Львівської політехніки»

Воркшоп з оновлення актової зали І навчального корпусу «Львівської політехніки»

Актова зала І навчального корпусу «Львівської політехніки» бачила немало подій від часу його створення. Якщо ж її простір модернізувати, вона зможе свої концертно-театральні функції розширити й доповнити. Власне про те, як осучаснити залу, зробити комфортною для всіх, під час міжнародного проектного семінару розмірковували студенти Львівської політехніки 4 - 5 курсів Інституту архітектури, а також Університету Райєрсона з Торонто (Канада), Технічного університету Дрездена (Німечинна) і Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (місто Дніпро).

Залу створювали в 60-х роках минулого століття на чолі з професором Яном Баґенським провідні педагоги-архітектори Андрій Рудницький і Роман Липка. Вона має тисячу місць у партері й триста ― на балконі. Але тепер стало більше приїжджати до університету людей із-за кордону, запити студентів зросли, а технологічне обладнання зали не відповідає вимогам нашого часу. Якщо ж запроектувати залу з різними театрально-видовищними функціями, дати їй добре світлове та акустичне обладнання, то можна її потім здавати в оренду й бути у вечірні години конкурентами ведучих сцен Львова. Загалом оновлення зали потребує комплексного підходу.

Семінар тривав п’ять днів і розпочався зі вступної лекції завідуючого кафедри дизайну архітектурного середовища ІАРХ професора, доктора архітектури Віктора Проскурякова.

З головного корпусу Політехніки воркшоп поступово перемістився до актової зали першого корпусу ― там студенти разом із викладачами перевіряли акустику зали, параметри сцени та її наповнення, окремі інженерні мережі. Згодом студентів було поділено на шість груп: п’ять ― змішані, студенти з різних міст і одна група, яка робила містобудівний аналіз ― студенти з кафедри урбаністики Дрезденського технічного університету. Під керівництвом восьми викладачів вони взялися до проектування.

Студенти разом із керівниками інтенсивно працювали над проектами упродовж усіх днів воркшопу. Клаузури ескізних проектів як результат своєї роботи вони презентували у навчальній аудиторії 331 головного корпусу Політехніки.

Більшість студентів у своїх ідеях розглядали залу як універсальний поліфункціональний простір ― щоб вона слугувала і як лекторій, і як театральна зала, і як зала для конференцій. Для зміни її функцій пропонували використовувати різні технічні засоби ― розсувні перегородки, підйомні платформи тощо. У планах ― перетворення недіючих просторів у простори різної студентської активності, які увечері можуть виконувати функції гардеробів та приміщень для акторів. А також ― вмонтування у сходові клітки ліфтів, розвиток функції пункту медичної допомоги тощо. Є добрі попередні проекти, за якими можна визначити напрямок проектування без руйнування конструктивної схеми існуючої будівлі.

Група із Дрездена, проаналізувавши розташування першого корпусу, запропонувала зробити до нього ще один вхід з боку наново спроектованої великої парадної площі університету. Як внутрішній двір вона зможе поєднати усі корпуси так званої радянської епохи, що розташовані поруч.

Під час семінару відбулося і кілька ознайомчих лекцій. Професор Шолем Долгой та професор Павло Босий з канадського університету у своїх виступах поділилися особливостями побудови театрального простору в Північній Америці ― лекція була глибокою, змістовною та інформативною.

Доповнив знання студентів про технічні театральні можливості консультант з цих питань Олександр Рябенко із Запоріжжя. А колишній керівник одеського обласного управління охорони пам’яток архітектури Володимир Мещеряков провів дві відкриті лекції: присутні дізналися, як зруйнований у радянські часи Святопреображенський храм вдалося за 20 років відновити і як, загалом, забудовуючи місто, зберегти його історичне середовище.

Після семінару усі його учасники отримали від організатора ― кафедри дизайну архітектурного середовища ІАРХ ― сертифікати. Доопрацьовані проекти студентських ідей можна буде побачити на виставці, яку відкриють у Львівській політехніці восени.

25.07.2017

Автор статті: Наталя Яценко

© 2013-2017 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.