Свято Маланки у Будинку архітектора: підсумки і плани

Свято Маланки у Будинку архітектора: підсумки і плани

Напередодні Старого-Нового 2017 року в Будинку архітектора у Львові маланкували: 13 січня у Пороховій вежі відбулась Архітектурна зустріч, учасники якої мали нагоду поспілкуватись і згадати свого колегу Ярему Чурилика, якого не стало у вересні минулого року і якого посмертно відзначено обласною премією в галузі архітектури ім. І.Левинського — 2016, а також ознайомитись із найкращими дипломними проектами студентів Інституту архітектури Львівської політехніки та поколядувати разом із творчою майстернею «Мистецький простір»

Кожному у Львові відомий пам’ятник Данилові Галицькому, авторство архітектурної складової якого належить саме Яремі Чурилику. Серед ключових робіт, над якими автор працював в останні роки: козацька православна каплиця в Лієнці (Австрія), вілла «Соломія» у Трускавці, реставрація замку у Жовкві, концепція освітлення центральної частини Львова, проекти впорядкування хрестів і пам’ятних знаків воїнів УПА у Львівській області, відновлення цвинтарів часів першої світової війни на Львівщині (у співпраці з австрійською організацією «Чорний хрест»), конкурсний проект церкви і музею затоплених сіл у Черкасах й багато ін. Кандидатуру Я.Чурилика на відзначення обласною премією на засіданні Правління Львівської обласної організації НСАУ запропонував заступник голови Правління з організаційно-творчих питань Микола Шеремета — пропозицію підтримали одноголосно:

— Реставраційний напрям ніколи раніше не розглядався в контексті премії ім. І.Левинського (це завжди були об’ємні роботи, містобудівельні концепції). Цього разу ми вирішили відзначити проектну фірму «Ярко і К⁰», що займається зокрема й реставрацією пам’яток архітектури. Так ми можемо увіковічнили пам’ять про колегу — і водночас ознайомити суспільство з його роботами, — зазначає М.Шеремета.

На Маланки у Пороховій вежі разом із чоловіком архітектором Василем Балогом завітала донька Яреми Чурилика Ірина, теж архітектор. Вона працювала зокрема й на фірмі батька і тепер перейме його справу. Саме Ірині 23 грудня в Палаці Потоцьких вручили відзнаку ім. І.Левинського. Як вона зазначає, отримувати премію за тата їй було важко. Вона наголошує, що це відзначення саме напрацювань батька і його фірми.

Своїх відзнак у майбутньому, можливо, дочекаються нині ще зовсім молоді архітектори. На архзустрічі було представлено 4 дипломні магістерські проекти політехніків-архітекторів різних спеціальностей (захисти відбулись наприкінці 2016-го). Вони стосувались архітектури сучасних висотних житлових будинків (Володимир Стремидло, керівник І.Данчак), архітектурного проектування науково-дослідного центру на воді (Леонід Боринський, І.Духняк), тенденцій формування архітектури лекційно-аудиторних комплексів ВНЗ із розробкою Архітектурного інституту Львівської політехніка на вул. Колесси у Львові (Михайло Когут, С.Іванов-Костецький). Член ревізійної комісії ЛОО НСАУ, доцент кафедри РАМС Політехніки Василь Петрик розповів:

— В ІАРХ захищають близько 300 робіт: якісних і добрих проектів є багато — тож складно вибрати лише один від кафедри (а роботи представили три кафедри — архітектурного проектування, дизайну архітектурного середовища і реставрації архітектурної та мистецької спадщини). Загалом керувались такими критеріями, як розташування об’єктів на території Львова, найбільш проблемні об’єкти. Скажімо, від кафедри РАМС була відібрана робота, дуже актуальна для Львова: проблематика обговорюється в медіа, потребує вирішення. Це проект Ростислава Медвідя «Регенерація історико-архітектурного середовища єврейського кварталу у м.Львові» (керівники О.Бойко і Ю.Лукомський): У проекті напрацьовано пропозиції, що враховують сучасні методологію, підходи до проектування, законодавство.

Голова ЛОО НСАУ Олександр Ярема поділився своїм баченням 2017 року. Як зазначає, цьогоріч розпочне роботу Львівська регіональна палата сертифікованих архітекторів. Архітектурана Палата України є фаховим структурним підрозділом НСАУ, що має об’єднати сертифікованих архітекторів, сприяти захисту їхніх прав, їхній професійній діяльності, проведенню атестації архітекторів тощо. Очільник ЛОО НСАУ ділиться й певним занепокоєнням щодо майбутньої долі Будинку архітектора: “Порохівка”, наголошує він, є комерційно привабливим об’єктом (велика площа, розташування у центрі міста), що, врешті, може загрожувати знищенням цієї унікальної пам’ятки ХVI ст. Нині приміщення Порохової вежі перебуває у власності ЛОР. У 1956-му його, нагадаємо, було передано в довготермінову оренду львівському осередку НСАУ. А зі здобуттям незалежності України, враховуючи вагомий внесок у збереження та розбудову цієї пам’ятки, архітектори отримали від держави право на довічне безоплатне користування цією будівлею.

Емоційною домінантою вечора став вертеп від майстерні «Мистецький простір». За понад 5-річну діяльність це об’єднання митців-професіоналів і представників інших фахових сфер, які люблять і прагнуть творити, зібрало у репертуарі чимало колядок. На архзустрічі виконали «Коляду-колядку», «Світить звізда чудна» й інші різдвяні композиції. Учасниця майстерні Христина Клех розповідає:

— Ми маємо низку проектів, серед яких вертеп є обов’язковим щороку. І кожного разу ми намагаємось внести у нього якісь важливі, нові, актуальні для кожної людини речі. Не забуваємо про автентичність, вивчаємо, наприклад, чи то гуцульські, чи то лемківські колядки. Цьогоріч основною ідеєю нашого вертепу була дуальність: ми хотіли показати, що з Божою силою і без неї ми отримуємо зовсім різні результати. Якщо, наприклад, без Божої помочі владу беруть керівники, чомусь виходить «Зрада», якщо народ — «вата». Основний меседж вертепу: все, що б ми не робили, Божа поміч і сила перетворює у корисне, добре і світле, а без неї — все неправильне і темне.

20.01.2017

Ірина Шутка

© 2013-2017 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.