Смерть і відродження міста. Відеомаппінг

Смерть і відродження міста. Відеомаппінг

Макети міст існуючих або історичних можна побачити все частіше й частіше. Якщо перші, зазвичай, демонструють на архітектурних виставках, то другі – музейні експонати. Проте можливість оглянути сучасне місто із висоти пташиного польоту з’являється і в пересічних мешканців та гостей у неспеціалізованих відкритих для огляду павільйонах. Міста ХХІ століття розростаються з несамовитою швидкістю і охопити кордони і віддалені райони міста навіть корінним жителям стає неможливо. Трапляється, що люди не виїжджають за межі власного мікрорайону і центрального осердя міста. Макети, усучаснені втілення карт і схем, дозволяють зорієнтуватись в оточуючому середовищі, оцінити масштаби, приймати участь в містобудівних процесах. В світі міста-мегаполіси конкурують між собою за створення найбільшого або найбільш інноваційного макету: Шанхай і Нью Йорк, Сан-Франциско і Дрезден, Чикаго і Сідней. Макет Шанхаю, майбутнього міста 2020 року є найбільшим у світі і займає площу близько триста квадратних метрів. Модель затоки Сан-Франциско демонструє, як за допомогою гідротехнічних споруд відбувається денний цикл припливів і відливів. Макет Нью-Йорка вирізняє деталізація, що наближає його до сприйняття реального міста з висоти пташиного польоту, Чикагський – оснащений мініатюрою залізничної колії. Макет Дрездена «спеціалізується» на співставленні існуючих забудов і тих, що плануються. Кожне місто обирає свою модель і намагається бути неповторним.

Приклад макету для маппінгу у Кракові
 
Приклад макету для маппінгу в Амстердамі
 

В Україні сьогодні відомі лише приклади демонстрації історичних макетів, до яких слід віднести реконструкції давніх поселень Євпаторії та Острога. Макет Євпаторії оснащений інтерактивними елементами з використанням світла, звуку і супроводжуючого тексту. Особливою популярністю користується мініатюрні копії історичних фортець і замків. До таких слід віднести макети Кам’янець-Подільської фортеці репрезентованої у 2018 році, Замку в Тустані представленого в оновленій експозиції того ж 2018 року, Меджибізької фортеці, Кристинопільського палацу, Острозького замку, Замку Любарта, Збаразького замку, Ужгородського та Мукачівського замків. Зазвичай вони імітують історичні матеріали, серед них вирізняється замок у Тустані – де застосовано сучасні експозиційні принципи, з пріоритетом форми, дії і технології над фактурою і деталізацією. На таких макетах зручно демонструвати особливості фортечного будівництва, етапи облоги та бойових атак. Деякі з них, як на приклад макет замку в Луцьку або Львівської ратуші, є відкритими для дотику і мають інклюзивну функцію. Люди з інвалідністю по зору можуть осягнути історичну забудову.

Ідея поєднати два принципи в укладанні макету виникла серед групи архітекторів у відповідь на запит відвідувачів Порохової Вежі, які шукають інформацію про давню архітектуру міста. Обмеження простору і пошук сучасних рішень підвело до думки об’єднати в одному макеті сучасний Львів й етапи його історичної забудови: створити макет центральної частини Львова в масштабі 1:1000, із проекцією відеомаппінгу, в інтер’єрі єдиної збереженої у Львові оборонної споруди із системи мурів – Пороховій вежі, де функціонує Центр архітектури, дизайну та урбаністики. Завдання полягає у тому, щоб за допомогою технології відео проекції продемонструвати періодизацію забудови міста. Від початку заснування Високого замку в ХІІІ столітті, крізь середньовічну історію: від заповнення водою оборонних ровів, насипання валів, шуму торгових площ, до стрімкої забудови ХІХ століття. Засобом 3d моделювання і сучасною графікою, використовуючи образи смерті і відродження, розповісти про облоги міста й епідемії, перемоги і паради, зміни вулиць і міського пейзажу.

Віртуальна 3D модель розроблена львівськими архітекторами: частина середмістя
 
Віртуальна 3D модель розроблена львівськими архітекторами: Катедральний собор
 

Для написання сценарію залучили науковців, які спеціалізуються на історії Львова. В команду увійшли спеціалісти з різних галузей: історик архітектури – Василь Петрик, який добре знається на середньовічному Львові; Наталія Матлашенко – історик-музейник, яка за останній рік підготувала тематико-експозиційні плани двох значних виставкових проектів – «Замок Свірж. Генеза» та «Іван Левинський. Імпульс»; архітектори Богдан Гой – голова спілки архітекторів Львівщини, Іван Турик – практикуючий архітектор.

Існує історична передумова демонструванню макета Львова в приміщенні Порохової Вежі. Найвідоміша реконструкція історичної забудови – пластична панорама Львова, виконана в 1930-40 рр. архітектором, істориком Янушем Вітвіцьким повинна була розміститися в спеціально реконструйованій Пороховій вежі на останньому поверсі. Макет Львова на 1775 рік у масштабі 1:200 мав мати діаметр 15 м. На 1939 рік Міська рада Львова згодилась профінансувати третину вартості макету середмістя. На початок Другої світової війни, у вересні 1939 року, було виготовлено лише рельєф середмістя, до якого Вітвіцький з помічниками встиг виготовити макети 52 громадських і культових будівель. 271 будинків були зроблені до 1946 року, попри те, що шестеро працівників і матір автора було заарештовано у 1943 році, а він сам три рази був затриманий гестапо і НКВД. В силу трагічних обставин автор загинув, а панораму було вивезено в Польщу.

Щоб найбільш повно, в обмеженому просторі, відобразити оборонну історію Львова і зміни, які відбулись з найбільшим містом Західної України протягом більше як семисот років, була прийнята пропозиція застосувати тривимірні аудіовізуальні засоби. Відеомаппінг – технологія, яка дозволяє взаємодіяти з глядачем абсолютно новим способом і задіяти художні образи для передачі втомливого, для багатьох, історичного фактажу з підручників. Завдяки анімації можна показати прибуття першого потягу на вокзал, маршрути першого трамваю і його швидкість, співставляючи із сучасними транспортними артеріями. Показуючи кордони розростання міста можна акцентувати і «вихоплювати» світлом різні аспекти розвитку міста – Львів спортивний, Львів музейний, Львів зелений, Львів навчальний, Львів музичний тощо.

Проект під назвою «Смерть і відродження міста. Відеомаппінг» отримав перемогу в конкурсі інноваційних культурних продуктів, фінансування Українського культурного фонду і буде реалізовано уже цієї осені.

 

Світлана Тимків
Анастасія Камалдінова
© 2013-2019 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.