Мистецька дискусія: «Чи повинна сучасна українська архітектура мати національну ідентичність?»

Мистецька дискусія: «Чи повинна сучасна українська архітектура мати національну ідентичність?»

22 березня 2018 року в Бізнес Парку «Промисловий» відбулася мистецька дискусія на тему: «Чи повинна сучасна українська архітектура мати національну ідентичність?»

Окрім дискусії, відбулося ще й урочисте відкриття креативного простору для зустрічей архітекторів, дизайнерів та митців. Подія розпочалася з привітання Богдана Гоя – голови правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України, який розповів присутнім про виникнення ідеї створити дискусійний архітектурний клуб. Насамперед, це мав бути не просто офіс, а своєрідна творча платформа, де було б комфортно і зручно збиратися архітекторам для проведення різноманітних обговорень, дискусій та дебатів. Над створенням простору працювали молоді та перспективні архітектори Олена Нікітетко та Юлія Шемчук.

Розмову продовжила Юлія Шемчук, яка поставила такі неоднозначні питання для роздумів: «Якою має бути сучасна українська архітектура? Чи вона повинна мати національну ідентичність, чи вона може бути безликою, просто сучасною європейською архітектурою? Чи вона повинна створюватися українськими архітекторами, чи вона може бути створена архітекторами інших країн в Україні? Або ж, навпаки, можливо вона має створюватися українськими архітекторами за кордоном? Чи, можливо, просто все залежить від особистості архітектора або замовника?».

Для того, щоб наочно продемонструвати, наскільки можливо ідентифікувати країну за її архітектурою, було запропоновано взяти участь у цікавій вікторині. На слайдах демонструвалися фотографії архітектурних об’єктів і необхідно було назвати країну, де вони знаходяться.

У другій частині дискусії було коротко розглянуто творчість тих архітекторів, які, власне, займалися пошуками українського національного стилю в архітектурі. Це, насамперед, В. Кричевський, І. Левинський, Т. Обмінський, О. Лушпинський, Ю. Захарієвич, В. Нагірний та ін. У наступному блоці було представлено дерев’яну архітектуру періоду сецесії в Україні багато об’єктів якої, на жаль, не збереглися до нашого часу, а тому вони потребують детального вивчення та посиленого збереження. В останній частині заходу було представлено роботи сучасних архітекторів, а також спроба визначити, чи можна їх архітектуру ідентифікувати як сучасну українську. Зустріч проходила у невимушеній довірливій атмосфері, кожен бажаючий міг висловити свою точку зору, а також поставити запитання.

Наостанок відбулося обговорення: «Що могло би бути символом України?». Це питання виявилося не таким вже й легким і однозначної відповіді на нього немає, а це значить, що попереду ще багато цікавих зустрічей та дискусій на різні мистецькі тематики. Загалом, ця дискусія має стати першим кроком до проведення фестивалю української архітектури у Львові, що стане щорічним заходом, який будуть чекати і на який будуть з’їжджатися архітектори зі всієї України.

Анна Павлова

28.03.18

© 2013-2018 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.