Маріо Ботта як частина львівського архітектурного досвіду

Маріо Ботта

Хоча візити Маріо Ботти до Львова насправді відбувались вже давно, одного із найвідоміших архітекторів сучасності помітили тут лише наприкінці 2013 року в контексті лекції, яку він прочитав у головному корпусі «Львівської політехніки». Не дивлячись на те, що виступ Ботти зібрав безпрецедентну кількість слухачів, про нього дуже швидко забули, бо в Україні вибухнула Революція, був скинений Президент і почалось вторгнення російських військ. 

Тим часом центр отців Оріоністів за проектом Маріо Ботти продовжував будуватись, і перспектива наявності у Львові «зіркової» будівлі стала виглядати як неминучість яка не може бути просто непоміченою.

Дискусії навколо архітектури центру на Лінкольна,12 фактично так і не було. Місцеві жителі думають, що коло них будують пожежне депо, а місцеві архітектори, осяяні світлом зірки світової величини, просто мовчать. Разом із тим, фігура Маріо Ботти безумовно є джерелом для роздумів як на тему світового архітектурного розвитку так і його перебігу безпосередньо в Львові. 

Центр Оріоністів

Центр Оріоністів є органічним продовженням творчості Маріо Ботти, що дійсно має світовий масштаб. Хоч сам по собі він не є чимось надзвичайно оригінальним. Так дея Храму – Купола на фоні суворо прямокутних цегляних брил очевидно випливає із досвіду проектування університетського містечка у китайському місті Шеньяні 2012 року. Масштаби Шеньянського та Львівського проектів звісно не співмірні, але загальна образна ідея львівського проекту має багато спільного з шеньянським зазнавши однак суттєвих змін. Зокрема у трактування контрастуючих елементів. В першу чергу це стосується купола, який у Шеньяні має колосальні розміри і покриває всю круглу площу містечка, а у Львові є окремо стоячим куполом-храмом цілковито оригінальної світло-декоративної конструкції.

Маріо Ботта і поступ світової архітектури

Хоча автор є частиною львівського архітектурного світу і теж схильний до безкритичних насолод від променів світових архітектурних зірок, справедливість свідчить про те що зоряний час Маріо Ботти все ж залишився у ХХ столітті. Феномен Ботти мав унікальне звучання в світі Модернізму та існування вишуканих форм примусу до нього, головним творцем яких був безпосередній вчитель Ботти – Ле Корбюзьє. Саме Ле Корбюзьє зумів переконати ціле покоління, що тіло архітектури після ампутації таких його органів як символізм, декор та чуттєвість стає від цього ще більш прекрасним і саме в такому тілі розвивався талант Маріо Ботти який довів його до рівня пристосованості страуса ему. В історії архітектури був ще лише один такий приклад – Френк Ллойд Райт. 

Однородинний житловий будинок в Бреганзоні, Швейцарія, 1988 р., арх. Маріо Ботта

«Стилль» Ботти

В рамках Модернізму, стиль Ботти являє собою перетрактування корбюзіанських форм за допомогою віртуозно скрупульозного мурування, деталізована фактура якого говорить про високий ступінь уваги до спостерігача. Не дивлячись на суворе дотримання Боттою всіх заповідей Модернізму, цього було достатньо, щоб поєднати його творчість із простором Постмодерну, в рамках якого, дуже часто помилково його поміщають. Драматичне компонування монументальних об’ємів, що іскряться проробкою кожного сантиметра вражають не менше ніж ренесансні барельєфи чи медіа-фасади і Маріо Ботта знає про це як ніхто інший. Питання в тому чи знають про це мешканці вулиці Лінкольна?

Каплиця “Santa Maria Degli Angeli”, Швейцарія, 1996 р., арх. Маріо Ботта

Маріо Ботта та Львівська архітектура

Головне значення присутності Маріо Ботти в львівському архітектурному ландшафті психологічне. Після 1939 року, місцева школа архітектури опинилась в повній ізоляції від світового контексту та без будь-якої підтримки вела боротьбу за збереження своєї ідентичності та традицій, корені яких сягають Ренесансу. Нинішнє покоління місцевих архітекторів, сформувалось у пізньорадянський період і гостро переживає питання свого позиціонування в загально-світовому контексті та причетності до життя з якого було вийнято покоління їх безпосередніх предків. 

Маріо Ботта приймає дарунки від голови Правління ЛооНСАУ Яреми Олеся Богдановича

2013 рік

В цьому контексті, поява Маріо Ботти та його споруди у Львові, є важливим реабілітаційним фактором, що лікує страхи і травми важкого пост-ізоляціоністського періоду львівської архітектурної школи.

Маріо Ботта з директором Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» в головному корпусі університету, 2013 рік

Додаткова інформація до теми

Вершиною творчості Ботти, стала будівля музею сучасного мистецтва у Сан – Франциско, що була побудована у 1989 – 1995 роках. Характерний прийом поєднання прямокутних цегляних брил із контрастним овалом зрізаного циліндра строкатої текстури був доведений тут до максимуму своїх вражаючих можливостей і створив такий чутливий композиційний акцент, що змусив багатьох віднести відданого учня Ле Корбюзьє до розряду постмодерністів. І дійсно, такий успіх саме факторів чутливості та мальовничості зайвий раз засвідчив спрагу за ампутованими життєвими органами, які були врешті клоновані та знову вживлені у тіло архітектури на межі ХХ-ХХІ століть. Однак все це ніяк не вплинуло на самого Маріо Ботту, який до того часу навчився прекрасно обходитись і без них.

Музей сучасного мистецтва у Сан-Франциско “MOMA Museum”, США, 1995 р., арх.Маріо Ботта

 

Церква - купол центру Оріоністів

Архітектурно-конструктивне вирішення головного храму центру Оріоністів є головним сюрпризом, який Маріо Ботта приготував для львівської публіки, тому тут автор просить Вас припинити прочитання цієї статті та особисто відвідати Храм після його спорудження, яке відбудеться незабаром. Для тих же, хто з якихось причин назавжди покидає Львів варто уявити собі конструкцію дзеркального конуса поверненого вузькою стороною донизу так щоб протягом усього дня передавати сонячні промені вниз де вони розвіюються вузькими дерев’яними смугами якими викладений весь купол із середини.

 

Існує ймовірність що конструкція купола стане проблемою для майбутніх пам’яткоохоронних структур Львова, які змушені будуть берегти його від розписування та золотіння згідно до східних традицій та традиційних уявлень християн України.

Оскільки Маріо Ботту як правило супроводжує у Львові хороша погода, конструкція сонячного освітлення Храму-Купола навряд чи зазнає суттєвих змін.

Маріо Ботта на будівельному майданчика Парафіяльного центру Оріоністів у Львові, 2013 рік

24.07.2014

Автор Роман Франків

P.S. редакція Порталу щиро вдячна колективу Маестро Маріо Ботта за надані ілюстративні матеріали.

© 2013-2018 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.