Архітектори про проблеми архітектури Західної України і шляхи їх вирішення

Архітектура Західної України ― сучасні реалії та перспективи

На початку червня у Львівському будинку архітектора відбулася науково-практична конференція «Архітектура Західної України ― сучасні реалії та перспективи». Це вже другий захід такого типу, географічно розширений ― на попередньому, що був півтора роки тому, мова йшла про найбільш актуальні проблеми містобудівного розвитку лише Львова.

На пленарних засіданнях в актовому залі «Львівського будинку архітектора» львівські архітектори та їх гості з інших міст детально обговорювали п’ять основних блоків питань: законодавчі й нормативні реалії сучасної архітектурної діяльності в Україні; актуальний стан містобудівної документації Західної України, його регіональні особливості; збереження архітектурної спадщини Західної України; сучасний якісний стандарт архітектурної діяльності через регіональну візію проблеми; перспективи, стратегія, роль місцевих організацій НСАУ в архітектурному процесі України.

Юрій Верхола у своїй основній доповіді повідомив про нормативні особливості архітектурної діяльності. У співдоповідях Володимир Следзь закцентував увагу на необхідності створення архітектурної палати, а Михайло Ягольник ― на збереженні авторських прав і як вони мають впливати на архітектурну практику.

Василь Будзик (головний архітектор Тернополя в кінці 90-х років) вів мову про проблему містобудівного кадастру, генпланів міст. Голова правління Львівської обласної організації НСАУ Олександр Ярема ― про проблему виготовлення містобудівної документації загалом, брак якості в підході до її розробки, крім того, про зменшення вимог до професійних якостей архітекторів-містобудівників, зміну самої сертифікації для містобудування.

Виступ Василя Петрика набув форми великої лекції на тему збереження архітектурної спадщини Західної України. Він звернув увагу присутніх на те, що у Львові досі нема історико-архітектурного опорного плану. І це є серйозною проблемою, яка потребує негайного вирішення: фактично заблокована можливість нормального будівництва, що спричиняє появу об’єктів, котрі руйнують силует міста, негативно впливають на його історичні ансамблі.

Юрій Горалевич у своїй доповіді зосередився на роботі архітектора загалом, а Олександр Вендзилович розповів, як потрібно в освіті архітекторів закладати якісні стандарти. Бо хоч виші і випускають велику кількість дипломованих архітекторів, але ще на етапі їхнього навчання є великі недоопрацювання.

Замислитися про місце і роль архітектора в сучасному суспільстві запропонував Богдан Гой. На сьогодні архітектори мало задіяні в різній чиновницькій роботі, політичних партіях, взагалі, спостерігаємо тенденцію, що головними архітекторами міст стають неархітектори. Роль місцевих організацій спілок архітекторів, на думку Богдана Гоя, якраз і полягає в тому, щоб активно лобіювати колег-спілчан, спонукати їх займати керівні посади у відповідних сферах, незважаючи на складність і жертовність такої роботи.

Спілці архітекторів, яка має багато повноважень, потрібно активніше втілювати задекларовані ідеї, щоб із пострадянської перетворилася на ефективне професійне об’єднання. Бо якщо проаналізувати резолюцію півторарічної давності, то матимемо невтішний висновок, що від теорії до практики змін перейти не вдалося. Тож за результатами даної конференції прийняті основні рішення для створення нової резолюції. Її буде розіслано навчальним закладам, місцевим відділенням спілок архітекторів, представникам міської й обласної влади міст України ― вона має стати концептуальною основою для провадження архітектурно-містобудівної політики.

У планах ― проведення конференції щороку й надання їй всеукраїнського масштабу.

26.06.2017

Автор статті: Наталя Яценко

© 2013-2017 Західноукраїнський Архітектурний Портал. Всі права захищено.